1На дев’ятому році правління Седекії, царя Юдеї, на десятий місяць Навуходоносор, цар вавилонський і все його військо підійшли до Єрусалима й узяв місто в облогу.
2На одинадцятому році царювання Седекії, на дев’ятий день четвертого місяця мур міста було проломлено.
3Всі князі царя Вавилону прийшли й сіли біля Середньої брами міста: Нерґал-Шарезер самґарський, Нево-Сарсекім, головнокомандуючий, Нерґал-Шарезер, головний урядовець, і всі інші урядовці царя вавилонського.
4Коли Седекія, цар Юдеї, і всі воїни його побачили їх, то, вийшовши вночі з міста через царський сад і ворота між двома мурами, вони повтікали, прямуючи до Арави.
5Але вавилонське військо погналося за царем і наздогнало Седекію в степах єрихонських. Його схопили й привели до Навуходоносора, царя Вавилону, у Ривлу, у землі Гамат, де він проголосив йому вирок.
6Цар Вавилону у Ривлі стратив синів Седекії на його очах, а також стратив усіх можновладців Юдеї.
7Тоді він наказав осліпити Седекію й закувати його в кайдани, щоб відвести до Вавилона.
8Вавилоняни спалили царський палац та оселі людей і зруйнували мури Єрусалима.
9Решту людей, що лишилися в місті, і тих, хто перебіг до нього, й усіх людей, що вціліли, Невузарадан, начальник царської охорони, вислав у Вавилон.
10Декого з бідних, хто нічого не мав, Невузарадан, начальник охорони, лишив у землі юдейській. І дав він їм виноградники й поля.
11Тоді Навуходоносор видав наказ через начальника охорони Невузарадана щодо Єремії:
12«Знайди Єремію і дбай про нього. Не завдавай йому ніякої шкоди і роби для нього все, що він попросить».
13Тож Невузарадан, начальник охорони, Навушазбан, головний урядовець, Нерґал-Шарезер, великий сановник, і всі урядовці царя вавилонського
14послали по Єремію, і його привели з храмового подвір’я й передали Ґедалії, сину Агікама, сина Шафана, який мав відвести його до дому. Так він лишився серед свого народу.
15Коли Єремія ще був ув’язнений на тюремному подвір’ї, слово Господа було нього:
16«Піди й скажи Евед-Мелеху, ефіопу, що Господь Всемогутній Бог Ізраїлю так каже: „Ось Я здійсню Мої слова про місто, про лихо, а не про добро. І вони здійсняться в належний час.
17Але тебе Я врятую, тож не віддадуть тебе до рук тих людей, яких ти боявся.
18Будь певен, Я тебе врятую, ти не поляжеш від меча, бо ти на Мене покладався”». Так каже Всевишній.
Who We AreWhat We EelieveWhat We Do
2025 by iamachristian.org,Inc All rights reserved.
