Книга Пророка Ісаї 38 - Свята Б?бл?я: Сучасною мовою(UMT)

1На ту пору Езекія захворів і лежав при смерті. Пророк Ісая, син Амоса, навідався до нього і сказав: «Ось що Господь мовив: „Віддай останні розпорядження в домі, бо ти вже не одужаєш, незабаром ти помреш”».

2Езекія відвернувся до стіни обличчям й почав молитися Господу.

3Він сказав: «Господи, благаю Тебе, згадай, я вірно й щиросердно служив Тобі, я робив те, що було добре в Твоїх очах». А потім Езекія гірко заридав.

4Мав Ісая послання від Господа:

5«Піди до Езекії і скажи, що Господь, Бог його пращура Давида, говорить: „Я почув твою молитву і побачив твої сльози, й вирішив продовжити твоє життя ще на п’ятнадцять років.

6Я визволю тебе й це місто з рук ассирійського царя. Я захищу це місто”».

7«Такий буде тобі знак від Господа на підтвердження того, що Він сказав:

8„Я змушу сонячну тінь, що спустилася сходами Агаза, відступити на десять сходинок”». Так і сталося: сонце відступило на десять сходинок.

9Ось що написав цар юдейський Езекія, коли одужав:

10«У полудень життєвої пори

я мушу йти у інший світ.

Провести решту днів моїх

за брамою Шеолу доведеться.

11Я думав: „Не побачу Господа Бога на цім світі,

не бачити мені людей, не буть серед живих.

12Моє життя згорнули й відібрали в мене,

мов те шатро кочівника.

Згорнув життя, мов полотно,

відрізав ткаль і зняв з верстата.

Як швидко Ти життя у мене відібрав!

13Всю ніч просив про допомогу,

але за день моє життя Ти закінчив,

як лев, що розтрощив умить кістки.

14Як ластівка, як журавель, тужив я,

я туркотів, мов голуб.

Я очі видививсь, вдивляючись у небо.

Володарю, я в небезпеці! Визволи мене!”

15Що тут сказати? Коли Він сказав

і як замислив, та усе й зробив.

Від гіркоти душа моя страждає,

та житиму надалі я сумирно й тихо.

16Живе людина Господа дбанням,

в турботах і випробуваннях дух міцніє.

Тож дай мені здоров’я і дозволь ще жити!

17Поглянь! Зазнав я горя для свого добра.

Мене із небуття Ти вирвав і врятував мене.

Усі гріхи мої в минулому залишив.

18Не можуть дякувати тобі в Шеолі мертві,

оспівувати і шанувати Тебе мерці не зможуть.

Ті, хто спускається в могилу,

на Твою вірність покладатися не можуть.

19Лише живі, лише живі складуть подяку,

як я сьогодні дякую Тобі.

Батьки дітей Твоєї вірності навчать.

20Господь мене врятує,

тож у Господнім храмі все життя

вславляти будемо його під звуки струн».

21Тоді Ісая сказав Ісая Езекії: «Приготуй припарку із смокви й приклади її до рани. Від того ти одужаєш».

22Езекія спитав: «Який буде мені знак, що я зможу піти до храму Господнього?»