Книга Пророка Єремії 52 - Свята Б?бл?я: Сучасною мовою(UMT)

52Падіння Єрусалима

1Седекії був двадцять один рік, коли він став царем Юдеї, і правив він протягом одинадцяти років. Його матір звали Гамутал, дочка Єремії. Була вона родом з Ливни.

2Він чинив зле в очах Господа, так само, як Єгояким чинив.

3Тому Господь так розгнівався на Єрусалим і на Юдею, що геть їх відкинув. Седекія повстав проти царя Вавилона.

4Тож на дев’ятому році правління Седекії, на десятий день десятого місяця Навуходоносор, цар вавилонський, виступив з усім військом проти Єрусалима. Він узяв місто в облогу, збудувавши навколо нього вали.

5Місто було в облозі аж до одинадцятого року правління царя Седекії.

6На дев’ятий день четвертого місяця облоги, голод став таким нестерпним, що у місті не лишилося ні крихітки їжі.

7Того дня мур міста було проломлено, і все ізраїльське військо вночі втекло через пролом між двома стінами біля царського саду, прямуючи до Арави, хоча вавилоняни й тримали облогу міста.

8Але вавилонське військо погналося за царем наздогнало Седекію в степах єрихонських, а усі ізраїльські воїни порозбігалися від нього.

9Його схопили й привели до царя Вавилону у Ривлу, у землі Гамат, де він проголосив йому вирок.

10Навуходоносор у Ривлі стратив синів Седекії на його очах, а також стратив усіх можновладців Юдеї.

11Тоді він наказав осліпити Седекію й закувати його в кайдани, щоб відвести до Вавилона, де й кинув у в’язницю аж до самого дня його смерті.

12Десятого дня п’ятого місяця, дев’ятнадцятого року царювання Навуходоносора, вавилонського царя, до Єрусалима прийшов представник вавилонського царя Невузарадан, який командував царською охороною.

13Він спалив Господній храм, царський палац і всі будинки в Єрусалимі, та кожен важливий будинок було спалено вогнем.

14Вавилонське військо, очолюване командиром охорони, зруйнувало мури довкола Єрусалима.

15Командир охорони Невузарадан захопив у полон усіх людей, які ще залишалися на той час у місті разом з залишками ремісників, а також всіх тих, перейшов на бік вавилонського царя.

16Та Невузарадан залишив декого з найбідніших людей краю, щоб ті працювали на виноградниках та полях.

17Вавилоняни порозбивали у Господньому храмі бронзові стовпи, поставці й бронзове Море, яке на них трималося. Всю цю бронзу вони вивезли до Вавилона.

18Вони також захопили з собою горщики, лопатки, ножиці для обрізання гноту, кропильниці та весь бронзовий посуд, що використовувався у храмі під час відправи.

19Командир царської охорони позабирав всі золоті і срібні казани, кадильниці, келихи, тарелі, світильники, мисочки й чаші.

20Щодо двох стовпів, одне Море та дванадцяти бронзових биків, що були під ним, й рухливі поставці, зроблені Соломоном для Господнього храму, то бронзу всіх цих предметів зважити було неможливо.

21Кожен із стовпів досягав вісімнадцять ліктів заввишки, дванадцять ліктів довкола, а завтовшки по краю — чотири пальці.

22Капітелі стовпів зроблено було з бронзи, п’ять ліктів заввишки, мереживо й гранатові плоди довкола всієї капітелі виготовлені були з бронзи. Друга колона і плоди гранату були такі самі.

23На них було дев’яносто шість плодів гранату, а всього по сітці їх було сто.

24Начальник царської охорони захопив у полон первосвященика Сераю, головного священика Софонію і ще трьох охоронців брам.

25А з тих, хто ще залишився в місті, він узяв військового командира та сімох царських вельмож. Він також узяв писаря який був начальником служби набору до війська краян і шістдесят чоловік з місцевих.

26Невузарадан, командир царської охорони, забрав їх з собою й привів до царя Вавилона в Ривлу.

27У Ривлі, в Гаматській землі, Навуходоносор віддав їх на смерть. Отак пішла Юдея зі своєї рідної землі в полон.

28Ось кількість людей, яких Навуходоносор вислав з Юдеї:

на сьомому році — три тисячі двадцять три юдеї;

29на вісімнадцятому році правління Навуходоносора — вісімсот тридцять дві душі з Єрусалима;

30на двадцять третьому році правління Навуходоносора,

Невузарадан, начальник охорони, вислав сімсот сорок п’ять юдеїв.

Разом було їх чотири тисячі шістсот чоловік, яких забрали в полон.

Звільнення Єгояхина

31На тридцять сьомому році вигнання царя Юдеї Єгояхина, двадцять п’ятого дня дванадцятого місяця Евіл-Меродах став царем Вавилону. Він помилував Єгояхина, царя Юдеї, і визволив його з в’язниці.

32Він прихильно з ним розмовляв й дав йому почесне місце — вище, ніж іншим царям, які були з ним у Вавилоні.

33Отак Єгояхин скинув одяг в’язня й до кінця своїх днів завжди сидів за царським столом.

34День у день цар вавилонський давав Єгояхину постійне утримання, аж до самісінької смерті.