2 Книга Самуїла 21 - Свята Б?бл?я: Сучасною мовою(UMT)

21Покарання Саулової родини

1За правління Давида три роки підряд у країні лютував голод. І тому Давид шукав зустрічі з Господом. Господь сказав: «А все це через Саула та його дім, залитий кров’ю, через те, що він убив ґівеонців».

2Цар покликав ґівеонців і мав з ними розмову. Самі Ґівеонці не були ізраїльтянами, вони були рештками аморійців. Ізраїльтяни присяглися пощадити їх, але Саул намагався їх винищити, бо відданий був Ізраїлю та Юдеї.

3Давид спитав ґівеонців: «Що мені для вас зробити? Як мені залагодити минуле, щоб ви благословили Господній спадок?»

4Ґівеонці відповіли: «Немає в нас такого права — вимагати срібла чи золота в Саула чи в його родини; не маємо права і вбивати когось в Ізраїлі».

«Хоч би що ви зажадали, я зроблю для вас», — сказав Давид.

5Вони відповіли царю: «Якщо говорить про того чоловіка, який нищив нас, який замислив нас вигубити, щоб не було нам місця в Ізраїлі,

6тоді видай нам сімох його нащадків, яких ми повісимо й виставимо перед Господом на горі Ґівеа Саулового, обраного Господом».

І погодився цар: «Я видам їх вам!»

7Цар помилував Мефівошета, сина Йонатана, Саулового сина, оскільки Давид присягнув Йонатану, сину Саула, перед Господом.

8Проте цар узяв Армоні та Мефівошета, двох синів Різпи, дочки Ая, яких Різпа народила від Саула, та ще п’ятьох синів дочки Саула Мерав, яких вона народила від Адріела, сина меголатця Барциллая.

9Він видав їх ґівеонцям, які їх убили й виставили на горі перед Господом. Усі семеро загинули разом: їх стратили в перші дні жнив, саме тоді, як починався збір ячменю.

Давид і Різпа

10Різпа, дочка Ая, взяла волосяницю й розкинула її для себе на скелі. З початку жнив до самих дощів, які полилися з небес на тіла загиблих, вона не дозволяла птахам удень сідати на тіла, а звірам — уночі.

11Коли Давид почув, що зробила дочка Ая Різпа, яка була наложницею Саула,

12він пішов і взяв у жителів Явеш-Ґілеада кістки Саула та його сина Йонатана. (Люди Явеш-Ґілеада потай винесли їх з площі Бет-Шана, де їх повісили филистимляни, коли вбили Саула в Ґілбоа).

13Давид приніс звідти кістки Саула та його сина Йонатана, а ще зібрав кістки й тіла сімох повішених.

14Вони поховали кістки Саула та його сина Йонатана в гробниці Саулового батька Кіша в землях Веніаминових, і зробили все, як наказав цар. Після цього Бог змилостився над землею.

Війни з филистимлянами

15І знову почалася війна між филистимлянами та Ізраїлем. Давид зі своїм військом вийшов, щоб протистояти филистимлянам, але він був втомлений.

16Ішбі-Бенов, один з нащадків Рафи, який мав бронзовий спис вагою триста шекелів і новий меч, пообіцяв, що уб’є Давида.

17Однак на допомогу Давидові поспішив Авішай, син Зеруї. Він ударив филистимлянина і вбив його. Тоді Давидові воїни присягнулися: «Більше ніколи ти не вийдеш з нами до бою, щоб не згас світильник Ізраїлю».

18Трохи згодом знову розгорілася війна з филистимлянами у Ґові. Там хушієць Сиввекай убив Сафа, одного з нащадків Рафи.

19В іншій війні з филистимлянами у Ґові Елханан, син Яаре-Ореґіма з Віфлеєм, убив гіттійця Ґоліафа у якого руків’я списа було немов ткацький вал.

20Ще в одній битві при Ґаті воював велетенський чолов’яга, на кожній руці й нозі якого було по шість пальців, всього у нього було двадцять чотири пальці. Він також був нащадком Рафи.

21Коли він заходився збиткуватися з Ізраїлю, його вбив Йонатан, син Шимея, Давидового брата.

22Ці четверо филистимлян були нащадками Рафи з Ґата, і полягли вони від руки Давида та його слуг.