Книга Приказок 30 - Свята Б?бл?я: Сучасною мовою(UMT)

30Ці притчі Аґура, сина Яке

1Ось слова Аґура, сина Яке з Масси:

«Я змучений, Боже,

я стомлений, Господи, і вже не маю сил.

2Бо я дурніший за всіх,

мене й людиною неможна вважати.

3Я не навчився мудрості,

однак я знаю те, що й святі.

4Хто піднісся до небес і спустився вниз?

Хто зібрав вітри в долоні?

Хто море в одяг загорнув?

Хто встановив усі кінці землі?

Як звуть Його, яке в Його Сина ім’я?

Скажи, якщо знаєш!

5Збувається кожне слово Бога,

Він служить щитом кожному,

хто шукає в Ньому захист.

6До сказаного Ним не додавай нічого,

інакше Він тебе скарає, і брехуном тебе назвуть.

7До тебе маю два прохання,

тож не відмовляй мені, допоки я живу:

8неправду і брехню подалі від мене тримай,

не давай мені ні бідності, ані багатства,

дай їжі стільки, скільки потребую.

9Інакше пересиченим я стану й Тебе відрину,

запитавши: „Як мого Бога звуть?”

Або ж в убозтві красти розпочну

і Господа ім’я спаплюжу.

10Не пліткуй хазяїну про раба його,

бо прокляне тебе володар і зробить винним.

11Бувають люди, що проклинають батька

й не благословляють матір.

12Дехто думає, що він чистий,

хоч і не змитий їхній гріх із них.

13Дехто має зарозумілий вигляд,

він кидає на всіх зневажливі погляди.

14У декого зуби, як мечі, а щелепи, як ножі,

якими він пожирає убогих і злиденних на цій землі.

15Ненажера тільки й репетує: „Дай! Дай!”

Три речі невгамовні є й чотири,

що не скажуть: „Годі!”

16Це — шеол, неплідне лоно, земля пересохла

й вогонь, який ніколи не скаже: „Досить!”

17Те око, що з батька глузує,

що насміхається із матері старої,

виклюють круки, що в долині гніздяться,

орлята його зжеруть.

18Для мене незбагненні три явища,

чотири речі я не розумію:

19як орел кружляє в небі,

як гадюка по скелі повзе,

як морем корабель пливе,

і як юнак з дівчиною кохаються.

20Ось як невірна дружина діє:

вона поїсть, витре рота й скаже:

„Я не зробила нічого поганого”.

21Існують три явища, які потрясають землю,

насправді вона не може витримати цих чотирьох речей:

22коли раб береться царювати,

коли дурень має їжі вдосталь;

23як жінка ненависна вийде заміж,

а прислуга хазяйку свою прожене.

24Є чотири найдрібніші речі на землі,

однак вони ж і наймудріші:

25Мурашки — це спільнота, що не має сил,

та вміє запастись на зиму.

26Борсуки не мають сили, бо маленькі,

але собі будують житло в скелі.

27У сарани немає командира,

але ж вона йде лавою військовою.

28Невеличку ящірку можна зловити руками,

але вона і в царських палацах живе.

29Поважно ступають три,

а то й чотири тварини:

30лев — наймогутніший серед звірів,

який ні від кого не втікає,

31гордий півень, козел і цар,

який підносить свій народ.

32Якщо ти зверхній був,

погордливий чи лихо замишляв,

закрий уста рукою.

33Як збивання молока дає масло,

удар по носу викликає кров,

так і роздмухування гніву приводить до сварки».