Буття 26 - Свята Б?бл?я: Сучасною мовою(UMT)

26Господнє одкровення Ісааку

1Настав голод, ще й не такий, як був за життя Авраама. Тож пішов Ісаак до Авімелеха, царя филистимського, в Ґерар.

2Господь явився йому і промовив: «Не ходи до Єгипту. Лишайся на землі, яку Я вкажу тобі.

3Живи на цій землі чужинцем, а Я буду з тобою і благословлю тебе, бо Я віддам тобі й твоїм нащадкам усі ці землі. І виконаю Я тоді клятву, якою присягнув твоєму батькові Аврааму.

4І примножу Я рід твій, і твоїх нащадків буде, як тих зірок у небі. Я віддам їм усі ці землі, і всі народи на землі благословенні будуть через твоїх нащадків.

5Я зроблю так за те, що Авраам, твій батько, слухав Моє слово і робив так, як Я велів. Він дотримувався Моїх заповідей, законів, Мого вчення».

6Тож Ісаак залишився в Ґерарі.

Пригода з Ревеккою в Ґерарі

7Місцеві чоловіки почали розпитувати його про жінку. Ісаак їм відповідав: «Це моя сестра». Він боявся казати, що вона його дружина, думаючи: «Ревекка дуже вродлива, і чоловіки можуть убити мене, щоб заволодіти нею».

8Ісаак уже жив там довгий час. От одного разу Авімелех, цар филистимський, глянув у вікно і побачив, як Ісаак тішиться зі своєю жінкою Ревеккою.

9Авімелех покликав Ісаака й каже: «Вона твоя жінка! Як же ти міг сказати, що вона твоя сестра?»

Ісаак йому відповів: «Я боявся, що загину через неї».

10Тоді Авімелех сказав: «Що ж ти зробив з нами? Адже будь-хто з чоловіків міг лягти з твоєю жінкою, і кара тоді впала б на нас».

11І дав тоді Авімелех своєму народові такий наказ: «Якщо хтось торкнеться пальцем цього чоловіка чи його жінки, того покарано буде на смерть».

Ісаак стає багатим

12Того року Ісаак посіяв хліб на тій землі й зібрав гарний врожай. Господь благословив його.

13Й Ісаак розбагатів. Він усе багатів і багатів, аж доки не став дуже багатий.

14У нього було багато овець, великої худоби, рабів, і филистимляни почали заздрити йому.

15Вони позасипали землею всі криниці, що викопали ще слуги Ісаакового батька, Авраама.

16І сказав тоді Авімелех Ісаакові: «Йди геть від нас, бо став ти значно дужчий за нас».

Вигнання Ісаака

17Ісаак пішов звідти. Він поставив свої намети в долині Ґерар і став там жити.

18Він знову повідкопував криниці, що їх було вирито ще за життя його батька Авраама. Бо то филистимляни позасипали їх землею після смерті Авраама. І назвав їх Ісаак так само, як і його батько називав.

19Ісаакові слуги, копаючи в долині, знайшли живе джерело.

20Але ґерарські пастухи почали сперечатися із Ісааковими, кажучи: «Це наша вода». І назвав тоді Ісаак ту криницю Есек, оскільки вони сварилися з ним.

21Тоді Ісаакові слуги викопали ще одну криницю. Та місцеві жителі знову почали сваритися за неї. І назвав тоді Ісаак цю криницю Сітна.

22Ісаак пішов звідти й викопав ще одну криницю. І ніхто вже не сварився за неї. І назвав тоді її Ісаак Реговот, сказавши: «Нарешті Господь дав і нам простір. Тож будемо множитися й жити на цій землі».

Угода з Авімелехом

23Ісаак пішов звідти до Беершеби.

24Тієї ночі Господь явився йому і мовив: «Я Бог твого батька Авраама. Не бійся нічого, бо Я з тобою. Я благословлю тебе і зроблю твій рід численним в ім’я Авраама, Мого слуги».

25Ісаак спорудив там вівтар, покликав ім’я Господа й поставив свої намети поруч. А слуги його викопали криницю.

26Прийшов тоді до нього з Ґерара Авімелех зі своїм радником Ахуззатом, а також із воєначальником Фіколом.

27Ісак спитав їх: «Чого ви до мене прийшли? Ви ж мене ненавидите, ви ж вигнали мене зі своєї землі».

28А вони відповідають: «Тепер ми ясно бачимо, що Господь з тобою. То ми й подумали, чому б нам не поклястися один перед одним і не укласти Угоду з тобою.

29Обіцяй, що не заподієш лиха нам, як і ми не заподіяли тобі. Нічого, крім добра, не вчинили ми тобі, лиш відіслали з миром. І тепер тебе Господь благословив».

30То Ісаак влаштував для них гостину, і вони їли й пили.

31Вранці вони повставали раненько й дали обіцянку один одному. Ісаак відіслав їх, і ті пішли собі з миром.

32Того ж дня Ісаакові слуги прийшли до нього й сповістили, що вони викопали криницю, словами: «Ми знайшли воду!»

33І назвав Ісаак ту криницю Шеба. Тому й місто зветься Беершебою дотепер.

Одруження Ісава

34Коли Ісаву було сорок років, він одружився з Юдит, дочкою хиттита Беері та Басемат, дочки хиттита Елона.

35І стали вони джерелом гіркоти для Ісаака й Ревекки.