1 Книга Хронік 29 - Свята Б?бл?я: Сучасною мовою(UMT)

29Дари на храм

1Цар Давид звернувся до всієї громади: «Мій син Соломон, єдиний Богом обраний, ще молодий і недосвідчений, а діло це велике, бо храм цей не для людини, а для Господа Бога.

2Що було в мене сили, я приготував для храму Божого золота для виготовлення золотих предметів, срібла для срібних, бронзи для бронзових, заліза для залізних, дерева для дерев’яних, оніксу для кам’яних виробів, різнокольорового каміння для мозаїки, всілякого коштовного каміння та мармуру у великій кількості.

3Крім того, у мене є особистий скарб золота та срібла. Оскільки радію я в храмі Божому, то присвячую все це храму Божому. Я тепер віддаю це на храм мого Бога в додаток до всього того, що я приготував для священного храму.

4А саме: три тисячі талантів щирого золота з Офіра та сім тисяч талантів чистого срібла для покриття стін у кімнатах,

5золото для виготовлення золотих речей та срібло для срібних предметів і для всілякої роботи ремісників. Хто тепер бажає щиросердо пожертвувати Господу й посвятитися сьогодні?»

6Тоді голови родин, голови колін Ізраїлю, командири тисячних і сотенних загонів та царські вельможі почали щиро жертвувати.

7Вони віддали для служби в храмі Божому: п’ять тисяч талантів і десять тисяч даріїв золота й десять тисяч талантів срібла, вісімнадцять тисяч талантів бронзи та сто тисяч талантів заліза.

8А в кого було коштовне каміння, то віддали до скарбниці храму Господнього під нагляд Єгіела ґершонійського.

9Народ радів з тих великодушних пожертв, бо віддавали добровільно, від щирого серця Господу. І цар Давид теж мав велику втіху з того.

Давидова молитва

10Тоді Давиди благословив Господа перед усієї громадою. Давид сказав:

«Благословен Ти, о Господи,

Боже Ізраїля, нашого батька,

назавжди і навіки віків!

11Твої, о Господи, і велич, і могутність,

і слава, й пишність, і величність.

Багатство й слава — все від Тебе,

12і правиш Ти всім навкруги.

В руках Твоїх сила й могутність,

і у владі Твоїй дати кожному велич і силу.

13І тепер, наш Боже, ми дякуємо Тобі

і прославляємо Твоє славне ім’я.

14Бо хто я є, і хто є мій народ,

щоб щиро так підносити Тобі?

Тобі все те, що ми дістали від Тебе.

15Бо ж ми чужі для Тебе, пілігрими,

ми тимчасові, як і наші предки.

Дні наші на землі, мов тінь без сподівань.

16О Господи, наш Боже, все оце багатство

приготували ми для побудови храму для Тебе,

бо Твоє святе ім’я — від Тебе,

і все оце Тобі належить.

17І я знаю, мій Боже, що Тобі відомо,

що в кожного на серці, праведності Ти радієш.

Із чистим серцем я віддав Тобі усе це,

я радо все віддав Тобі.

І Твій народ тепер, який присутній тут,

я бачу, радо й щиросердо жертвує Тобі.

18О, Господи, Бог наших предків

Авраама, Ісаака й Ізраїля,

збережи повік це в серці нашого народу

спрямуй до Себе їхні всі серця.

19Моєму ж сину Соломону дай праве серце,

щоб дотримувався заповідей Твоїх,

настанов, вимог, наказів, щоб усе виконував

і збудував цей храм, для якого я все приготував».

20Тоді Давид звернувся до всієї громади: «Благословляйте Господа, вашого Бога». І вся громада благословила Господа, Бога їхніх предків. І вони вклонилися і впали долілиць перед Господом і царем.

Соломон стає царем

21Наступного дня вони принесли пожертви Господу і жертви всеспалення: тисячу бичків, тисячу баранів і тисячу ягнят, різних напоїв у пожертву та всіляких офір у великій кількості з усього Ізраїлю.

22Вони їли й пили того дня перед Господом з великою радістю. І вдруге вони зробили царем Соломона, сина Давида. Вони перед Господом помазали його князем, а Задока — священиком.

23Отож Соломон посів престол Господній як цар замість батька свого Давида, і щастило йому в усіх його ділах, і весь Ізраїль корився йому.

24Всі вельможі й воїни, а також усі сини царя Давида дали присягу бути вірними царю Соломону.

25Господь вельми звеличив Соломона перед усім Ізраїлем і дав йому царську велич, яку не мав жоден цар Ізраїлю до нього.

Смерть Давида

26Давид, син Єссея, царював над усім Ізраїлем.

27Він царював над Ізраїлем сорок років. Сім років він правив у Хевроні, а тридцять три — в Єрусалимі.

28Він помер у похилому віці, проживши довге життя в багатстві та славі. Потім його син Соломон став царем після нього.

29Вся історія царювання Давида, від першого дня до останнього, записана в літописі провидця Самуїла, пророка Натана та провидця Ґада, а також

30повна історія його царювання і влади, всі події, що траплялися з ним та Ізраїлем і з усіма царствами в інших країнах.