1Почуйте жалобу Мою, що її Я підношу, як пісню тужну, о ізраїльський роде:
2«Діва Ізраїлю впала,
вона вже не підведеться.
Лежить, геть покинута на власній землі,
і нікому їй помогти».
3Бо так Господь Бог говорить:
«Військові, що вийшли з міста з тисячею воїнів,
повернуться хіба що з сотнею.
Військові, що вийшли з сотнею,
повернуться лише з десятком».
4Бо ось що Господь говорить дому Ізраїлю:
«Мене шукайте і живіть!
5Не шукайте Бетел, не йдіть у Ґілґал,
не наближайтеся до Беершеби,
бо Ґілґал неодмінно піде в заслання,
а Бетел перетвориться в руїну.
6Прийдіть до Господа,
і будете ви жити.
Якщо ж цього не трапиться,
вогонь загориться у домі Йосипа.
Він пожере Бетел,
і нікому буде Його вгамувати.
7Горе тому, хто зробив з правосуддя отрутуі справедливість у землю втоптав.
8Та завжди моліть Господа про допомогу,
Того, Хто створив Оріон і Волосожар,
Хто перетворює темряву в світло,
а день перетворює в ніч,
Хто кличе води морські й виливає їх на сушу.
Ягве — Його ім’я!
9Він Той, Хто волею Своєю
оберігає одне могутнє місто, а інше руйнує.
Переступи Ізраїлю
10Ви зневажаєте того,
хто проти кривди виступає в суді,
ненавидите тих, хто каже правду.
11Тому що бідних ви топчете
і забираєте в них їхню частку врожаю.
Ви збудували з тесаного каменю хороми,
та вам не жити в них,
ви насадили виноградники чудові,
та вам не пити їхнього вина.
12Бо знаю ваших злочинів багато,
і знаю Я, які страшні гріхи у вас.
Ви гнобите людей, які живуть по правді,
ви хабарі берете й не даєте бідному
дістати справедливість у суді.
13Тож мудрий і мовчатиме у час такий,
бо час — лихий.
14Говорите ви, що Бог із вами,
тож робить добро, а не лихо, щоб жити.
І тоді Господь Усемогутній Бог із вами буде,
як ви казали.
15Зло ненавидьте й любіть добро,
справедливість встановіть в суді.
Можливо, що Господь Бог Всемогутній
дарує милість решті Йосипового народу».
Надходить час великої печалі
16Тож ось що Господь говорить, Бог Всемогутній:
«По всіх майданах та вулицях буде лемент,
і голоситимуть ті, хто вміє це робити».
17«По виноградниках полине голосіння,
бо Я проходитиму поміж вас,
насилаючи кару Свою, — Господь говорить. —
18Чому чекаєте на день, коли прийде Господь?
А що для вас цей день Господній?
То буде темрява для вас, не світло.
19Це так же, як коли людина утече від лева,
лише для того, щоб зустрітися з ведмедем.
Або коли в оселю чоловік заходить,
ховаючись в безпеці свого дому,
зіпреться об стіну, щоб його змія вкусила.
20Хіба Господній день — то темрява, не світло,
пітьма без проблиску?»
Господь відштовхує Ізраїлеве поклоніння
21«Ненавиджу Я, зневажаю ваші свята,
Мені обридли ваші зібрання.
22Навіть якщо приносите Мені
пожертви всеспалення та хлібні жертви,
Я їх не прийму.
Не подивлюся Я на ваші мирні жертви
на вашу відгодовану худобу.
23Позбав Мене галасу пісень твоїх.
Не слухатиму звуків ваших арф.
24Та справедливість хай тече,
немов ріка через країну,
а праведність, немов потік невпинний.
25О доме Ізраїлю,
сорок років ти приносив
мені жертви і офіри у пустелі,
26але ж у той самий час ти носив Саккута, свого царя,
Кайвана, зоряного бога, своїх бовванів,
бовванів ваших, що собі ви їх зробили.
27Тож пожену Я вас в заслання за Дамаск», —
говорить Той, чиє ім’я Господь Бог Всемогутній.
Who We AreWhat We EelieveWhat We Do
2025 by iamachristian.org,Inc All rights reserved.