Повторення Закону 2 - Свята Б?бл?я: Сучасною мовою(UMT)

2Ізраїль іде пустелею

1Змушені були ми знову рушити до пустелі поблизу Червоного моря, як Господь наказав мені. І ходили ми довкола гір Сеїру багато днів.

2Тоді Господь сказав мені:

3«Довго вже ходите ви навкруг цих гір. Поверніть на північ.

4А тоді накажи людям: „Ось ви перетнете кордон братів ваших, синів Ісавових, що живуть у Сеїрі. Вони боятимуться вас, тож будьте дуже обережні,

5не бийтеся з ними, бо Я не дав вам їхньої землі ні півстопи, адже віддав Я гори Сеїру Ісаву у власність.

6Заплатите їм гроші за хліб і воду.

7Бо Господь Бог твій благословив тебе у всьому, що ти зробив. Він дбав про тебе в цій великій пустелі. Всі ці сорок років Господь Бог твій був з тобою. Тобі нічого не бракувало”».

8Тож обійшли ми братів наших, нащадків Ісавових, що жили и Сеїрі, пустельним шляхом від Елата до Еціон-Хевера. Потім ми помандрували пустелею Моаву.

Ізраїль в Арі

9Господь мовив до мене: «Не чіпай народу моавського і не воюй проти нього, бо не дам Я вам нічого з його землі, бо синам Лота віддав Я Ар у власність.

10Вони були сильні й численні, і високі, мов анакійці.

11Їх вважали рефаїмами так само, як і анакійців, але моавійців звуть їх емимцями.

12Раніше в Сеїрі жили хореяни, але діти Ісава вигнали їх геть і винищили. І оселились вони там після них, як Ізраїль оселився на землі, яку Господь їм дав.

13Вставайте, переправляйтеся через потік Зеред». Тож ми переправилися через потік Зеред.

14Тридцять вісім років мандрували ми від Кадеш-Барнеа до потоку Зеред. До того ціле покоління воїнів у таборі загинуло, як Господь і обіцяв їм.

15Рука Господа проти них була, доки Він не вигнав їх геть із військового табору.

16І коли всі воїни повмирали поміж людьми,

17Господь сказав мені:

18«Сьогодні ви перетнете кордон Моаву в Арі.

19І коли ти наблизишся до аммонійців, не чіпай їх, і не воюй з ними, бо Я не дам тобі у власність нічого з землі аммонійців. Бо Я віддав її у власність дітям Лота».

20(Вона вважалася землею рефаїв, вони жили там раніше, й аммонійці називали їх замзуммійцями.

21Це був сильний і численний народ, високий, мов анакійці. Хоча Господь і допоміг аммонійцям вигубити їх і оселитися на їхніх землях.

22Так само Він зробив і з нащадками Ісава, коли дозволив їм оселитися на землях хореян, яких Він вигубив для них. І живуть вони на їхній землі аж досі.

23І Господь вчинив те саме з аввійцями, що жили в поселеннях довкола Ґази. Кафторії, що вийшли з Кафтора, винищили їх і оселилися на їхніх землях).

Війна з аморійцями

24«Вставайте й рушайте через долину Арнон, бо Я дозволяю тобі розбити Сихона аморійського, царя Хешбона. Тож забирай його землю й воюй з ним.

25З цього дня буду Я примушувати кожен народ під небесами боятися й справді жахатися тебе. Лиш почувши про тебе, вони злякаються й затремтять перед тобою».

26Тож я вирядив послів із пустелі Кедемот до Сихона, царя Хешбону, зі словами миру:

27«Дозволь нам пройти країною твоєю. Ми не звертатимемо з дороги ні праворуч, ні ліворуч.

28Продай нам харчів за гроші, щоб мали ми що їсти, продай води за гроші, щоб мали ми що пити. Тільки дозволь нам пройти,

29як дозволили нащадки Ісава, що живуть в Сеїрі, та моавійці, що живуть в Арі. Лиш дозволь переправитися через Йордан у землю, що Господь Бог наш нам надає».

30Але Сихон, цар Хешбону, відмовився пропустити нас своїми землями, бо Господь Бог твій зробив його впертим, щоб дати тобі завоювати його.

31Тоді Господь сказав мені: «Дивись, Я віддаю тобі Сихона й землю його. Бери й володій його землею, як власною своєю».

32І Сихон разом зі всім своїм народом виступив до Ягазу, щоб зустрітися з нами в бою.

33І Господь Бог наш видав нам його. Тож ми напали на нього й синів його, і всіх його людей.

34Захопили й знищили ми тоді всі його міста: чоловіків, жінок і дітей. Ми не лишили в живих нікого.

35Тільки худобу ми взяли як здобич і добро зі здобутих міст.

36Від Ароера, що в долині Арнон, до міста, що поруч із потоком, аж до Ґілеада — жодного міста не було, яке б ми не змогли здобути. Господь Бог наш віддав нам усе.

37Не наближалися тільки до землі аммонійців, до жодного з берегів потоку Яввок і міст гірської країни. Так наказав Господь Бог наш.