Йов 4 - Свята Б?бл?я: Сучасною мовою(UMT)

4Еліфазове слово

1Тоді заговорив Еліфаз із Темана:

2«Якщо до тебе хтось промовить слово,

чи зможеш ти стерпіти?

Хто тут утримається і змовчить?

3Ти багатьох людей навчав,

ти зміцнював заслаблі руки.

4Порадами твоїми звивсь на ноги той, хто спотикався,

зміцнив коліна ти тремтячі.

5Тепер от сталося з тобою лихо, ти роздратований;

насунулась біда впритул, і ти розгубивсь.

6Невже твоя набожність не дає відваги?

Твої чесноти сподівань не варті?

7Згадай: хіба безвинні згублені були,

чи праведних хоч десь та погубили?

8Як я не раз спостерігав,

хто оре злом і засіває кривду, те й пожинає.

9Шквал Господнього гніву вимітає,

їх Божий Дух з лиця землі стирає.

10Хай лев гарчить, хай лева рик гнівливий не вмовкає,

але повипадали зуби в левеняти.

11Немає здобичі, й левиця гине з голоду,

а левеняти, згодом, розбрідають хто куди.

12Мені таємно звістку принесли,

і вухо ледь вловило тихий шепіт.

13Мені видіння ночі марево плели,

коли глибокий сон склепив повіки.

14Страхи й жахи чіплялися за мене,

змушуючи кістки мої тремтіти.

15Привід пройшов повз мене,

й волосся стало диба.

16Не ворушився він,

та я його подоби не впізнав.

Перед очима чийсь явився образ,

і тиша. Раптом голос пролунав.

17Чи можна праведнішим буть від Бога,

чи може смертний чистотою перевершити Творця?

18Він довіряти слугам Своїм (Ангелам) не може,

вони, Його посланці, помиляються і ті.

19А що вже говорить про тих,

хто мешкає у глиняних хатах,

де замість підмурівка — порох?

Як тую міль, їх Бог крушить.

20Від ранку їм ударів завдає Він;

немає в них основи, тож і гинуть,

21й нічого не лишається від них.

Отож вони конають, мудрості позбуті».