Екклезіаст 7 - Свята Б?бл?я: Сучасною мовою(UMT)

1Краще добре ім’я, ніж парфуми тонкі,день смерті принадніший, ніж народження мить.

2Краще піти на поминки, ніж у дім гультіпаки,

бо смерть на кожного чатує.

Живим про це потрібно пам’ятати.

3Гнівитись краще, ніж сміятись,

бо серце може вдовольнитись, хоч лице сумує.

4Мудрець і подумки про смерть не забуває,

а дурень прагне лиш веселощів, розваг.

5Прислухатися краще до докорів мудреця,

аніж вслухатися в медові співи дурня.

6Бо дурносміх нагадує чортополоху тріск,

що швидко згоряє, навіть не зігрів казанка.

І в цьому теж марнота.

7Дорогі підношення можуть й мудреця пошити в дурні,

хабар і чесне серце спокусити може.

8Кінець у справі кращий, ніж початок,

терплячість вдачі краща, аніж пиха.

9Не поспішай роздратуватись,

бо гнів живе у серці дурня.

10Не говори: «Як сталося таке,

що все минуле краще сьогодення?»

Бо не від мудрості такі питання ставлять.

11Бо мудрість — добра, то коштовний спадок, корисний всім, хто сонце бачить.

12Адже надійно мудрість захищає, як і срібло. І перевага знань у тім, що мудрість зберігає життя тому, хто володіє нею.

13Поглянь на труд Господній: хто здатен випрямити те, що Він зігнув?

14У гарну днину утішайся, будь щасливим, а в нещасливий день замислися над тим, що їх обидвох Бог створив, аби людина у Нього не знайшла помилки.

15В безглуздому житті я усього зазнав: і те, що праведник загине, попри свою цноту, і що злочинець довго житиме, хоч сіє зло.

16Не будьте надто праведні і мудрі — навіщо знищувати себе?

17Не будьте занадто лихі й дурні не будьте також — навіщо вмирати передчасно?

18Краще вхопитися за одне, але й іншого не випускати з рук. Хто Господа шанує, матиме і те, і інше в своєму житті.

19Мудрість робить дужчим мудреця, аніж десяток управителів міських.

20Бо праведного жодного немає на землі, хто б не грішив ніколи.

21Не слухайте всього, що мовлять люди, тож не почуєте, як проклинають вас раби.

22Тому що достеменно вам відомо, що проклинали інших й ви не раз.

23Усі поради мудрістю я перевірив. Собі пообіцяв я: «Буду мудрим!» Але ж далеко як мені до мудреця!

24Усе, що є, — глибоке й непізнанне. Кому дано збагнути таємниці ті?

25Націлив розум я на пізнання, на пошук мудрості, чому на світі так ведеться: причину й наслідки шукав.

Прагнув дізнатися, чому безглузде зло, чому дурний прирівняний до божевільного.

26І зрозумів я, що підступна жінка, в якої серце — лиш пастка й тенета, в якої руки — тільки пута, гіркіша від смерті. Той, хто шукає шлях до Бога, омине її, а хто грішить, потрапить у її сильце.

27«Погляньте, до чого я дійшов, — говорить Когелет. — Я все разом зіставив і обміркував, щоб знайти відповідь.

28Все ще шукаю і не знайшов ще відповіді, але я знаю, що на тисячу людей знайшовся один добропорядний чоловік, а жінки — жодної.

29Ось що єдине я відкрив для себе: Бог праведністю людей наділив, однак вони знайшли багато лихого».