Книга Пророка Езекиїла 12 - Свята Б?бл?я: Сучасною мовою(UMT)

12Віщування про вигнання

1Слово Господа дійшло до мене:

2«Сину людський, ти живеш серед бунтівного народу. Вони мають очі, щоб бачити, але не бачать, і вуха, щоб чути, але не чують, бо вони — непокірний народ.

3Через те, сину людський, поскладай свої пожитки для вигнання і серед ясного дня, на їхніх очах, вибирайся та йди з того місця, де ти був, в інше. Можливо, вони зрозуміють, хоча вони й бунтівний дім.

4Ясним днем, на їхніх очах, винеси свої пожитки, складені для вигнання. Тоді ввечері, на їхніх очах, вийди, як ті, що йдуть у вигнання.

5На їхніх очах, пробий стіну й витягни свої речі крізь пролам.

6Поклади їх на плечі на їхніх очах і винеси в темряву. Закрий своє обличчя так, щоб ти не міг бачити землю, бо я зробив тебе знаком для дому Ізраїлю».

7Тож я зробив так, як мені наказано. Ясним днем я виніс свої речі, спаковані для вигнання. Тоді ввечері я прорив стіну руками, витяг мої пожитки в темряві і, несучи їх на плечах, пішов геть на їхніх очах.

8Вранці слово Господа дійшло до мене:

9«Сину чоловічий чи не питав тебе цей бунтівний дім Ізраїлю про те, що робиш ти?

10Скажи їм, що Господь Бог так говорить: „Це віщування щодо князя Єрусалима і всього дому Ізраїлю, хоч би хто там є”.

11Скажи їм: „Я — знак для вас. Як я зробив, так буде зроблено і з ними. Вони підуть у вигнання як полонені.

12Князь серед них покладе свої речі собі на плече в темряві й піде, і для того, щоб він пройшов, у стіні буде вирито пролам. Він закриє своє обличчя, щоб люди не впізнали його, та через те не бачитиме землю.

13Я розставлю на нього тенета і його буде зловлено в Мою пастку. Я відведу його до Вавилона, землі халдеїв, але він не побачить її.

14Я розпорошу на всі вітри всіх тих, хто навколо нього: його помічників та його військо — і Я переслідуватиму їх з оголеним мечем.

15Вони збагнуть, що Я Господь, коли я розсію їх серед поган і порозкидаю по країнах.

16Але я збережу кількох із них від меча, голодомору та чуми, щоб серед народів, куди вони підуть, вони могли визнати всі свої мерзотні звичаї. Тоді вони знатимуть, що Я — Господь”».

17Слово Господа дійшло до мене:

18«Сину людський, тремти, коли ти будеш їсти їжу і здригайся від жаху коли п’єш воду.

19Скажи людям краю: „Ось що Господь Бог говорить про тих, хто мешкає в Єрусалимі та в землі Ізраїльській: „Вони споживатимуть свою їжу у тривозі й питимуть свою воду в розпачі, бо все в країні їхній буде знищено через насильство тих, хто живе там.

20Нині людні міста лежатимуть спустошені, і земля буде занедбана. Тоді всі узнаєте що Я — Господь”».

21Слово Господа дійшло до мене:

22«Сину людський, що то за прислів’я що ви мали в землі Ізраїльській:

Не збудуться ведіння пророцькі,

лихо нескоро прийде к нам».

23Скажи їм, що Господь Бог так говорить: «Я збираюся покласти край цьому прислів’ю, вони більше не повторюватимуть його в Ізраїлі. Скажи їм:

Наблизилися дні, коли кожна з’ява збудеться,

та лихо прийде до кожного у хату».

24«Бо не буде більше ніяких хибних з’яв чи облудливих віщувань серед народу ізраїльського.

25Я, Господь, говоритиму те, що волію, і воно виповнюватиметься без зволікань. Бо за твоїх днів, о, доме бунтівний, Я виповню все, хоч би що Я сказав», — проголошує Господь Бог.

26Слово Господа дійшло до мене:

27«Сину людський, дім Ізраїлю говорить, що з’ява, яку він бачить, збудеться через багато років, і він пророкує про далеке майбутнє.

28Тож скажи їм, що Господь Бог так говорить: „Жодне з Моїх слів не буде більше відкладене, хоч би що Я сказав, виповниться”». Так проголошує Господь Бог.