Йоїла 1 - Свята Б?бл?я: Сучасною мовою(UMT)

1Сарана понищить урожай

1Слово Господа, що було Йоїлові, синові Петуїла:

2«Старійшини почуйте це!

Послухайте, всі люди краю!

Чи так було колись за ваших днів

чи за життя батьків ваших? Ні!

3Розкажіть про це дітям своїм,

а діти хай своїм розкажуть дітям,

а їхні діти — всім прийдешнім поколінням.

4Все, що летуча сарана лишила,

то гусінь-сарана пожерла,

усе, що гусінь-сарана лишила,

стрибуча сарана пожерла,

а що стрибуча сарана лишила,

нищівна сарана пожерла.

Напад сарани

5Прокиньтеся, п’яні лідери, плачте й голосіть,

ви, хто вином солодким впивається,

бо скінчилося воно,

більше не скуштувати вам його.

6Народ могутній,

незліченний вдерся в край мій.

У нього зуби, наче зуби лева,

у нього ікла, наче у левиці ікла.

7Спустошення вони принесли в виноградник мій,

перетворили фіґові дерева на обрубки,

вони кору з них облупили, викинувши геть,

і зробили білими галузки.

Народ ридає

8Голоси, мов наречена, вбрана у вереття,

над своїм померлим нареченим.

9Офіри й ливні жертви зникли з храму.

Священики, Господні слуги, тужать.

10Поля спустошено і висушено землю.

Бо збіжжя спустошене, і висохло молоде вино,

олія свіжа вийшла вся.

11Сумуйте, хлібороби, голосіть, винороби,

за ячменем та пшеницею,

адже згнило у полі жниво.

12І лози виноградні зів’яли й фіґові дерева.

Гранати, навіть пальми й яблуні —

усі дерева повсихали в полі.

І справді, всохла радість між людьми.

13Священики, вберіться у вереття й голосіть,

тужіть усі, хто служить при вівтарі.

Ввійдіть, слуги мого Бога, ніч перебудьте у веретті,

бо хлібні жертви й ливні жертви вже не принесуть

до храму Бога вашого.

Страшна руїна після сарани

14Призначте піст, усю громаду скличте,

зберіть старійшин і усіх людей

до храму Господа Бога вашого,

й до Господа взивайте.

15Сумний то буде день,

бо наближається вже день Господній.

Він прийде, як могутня руїна від Всевишнього.

16На ваших очах пропала вся їжа,

а щастя і радість зникли з Божої оселі.

17Ми посіяли насіння,

але воно всохло під землею.

Покинуто комори, розвалилися стодоли,

бо зів’яло збіжжя.

18А як реве худоба!

Довкола никають стада,

бо їм немає пасовиська,

овець отари й ті вмирають.

19О Господи, до Тебе я взиваю,

бо зжер вогонь пасовиська в пустелі,

спалило полум’я усі дерева в полі.

20Навіть звірі польові,

і ті потребують Твоєї допомоги,

адже потоки всохли,

вогонь пожер всі пасовиська у пустелі».