1 Книга Самуїла 13 - Свята Б?бл?я: Сучасною мовою(UMT)

13Самуїл докоряє Саулу

1На той час Саулу було тридцять років, і правив він Ізраїлем протягом сорока двох років.

2Він відібрав у країні для свого війська три тисячі воїнів. Дві тисячі були при ньому в Мікмаші та в горах Бетела, а ще тисяча розташувалася з Йонатаном у Ґівеа Веніаминовій. Решту він відіслав по домівках.

3Йонатан з військом виступив проти филистимської сторожової залоги в Ґеві. Филистимляни про це довідалися і сказали: «Ізраїль повстав». Тоді Саул наказав сурмачеві сурмити на весь край: «Нехай почують гебреї!»

4Так увесь Ізраїль почув новину: «Саул розбив филистимський табір, і тепер Ізраїль став ненависний филистимлянам». Тому скликали народ до Саула, в Ґілґал.

5Филистимляни зібралися дати відсіч Ізраїлю. У них було три тисячі колісниць, шість тисяч кінноти, а піхоти, мов тих піщинок на морському березі. Вони прийшли й отаборилися в Мікмаші, на схід від Бет-Авена.

6Коли ізраїльтяни зрозуміли, що їхні справи кепські і що їхнє військо тіснять, вони поховалися в печерах і ярах, в розщелинах, в ямах та водоймах.

7Дехто навіть переправився через Йордан на землі Ґада й Ґілеада. Саул залишився в Ґілґалі; його воїни тремтіли від жаху.

8Він чекав сім днів, саме стільки, скільки призначив Самуїл; але Самуїл не прийшов у Ґілґал, і воїни порозбігалися звідти.

9Саул попросив: «Принесіть мені жертви всеспалення та мирні жертви». Тож Саул приніс жертву всеспалення.

10Як тільки він закінчив жертву всеспалення, прибув Самуїл. Саул вийшов його привітати й благословити.

11«Що ти зробив?» — спитав Самуїл.

Саул відповів: «Коли я побачив, що чоловіки розбігаються від мене, а ти не з’явився в домовлений час, ще й филистимляни збираються в Мікмаші,

12я подумав: „Ось прийдуть до мене филистимляни в Ґілґал, а я ще не попросив у Господа милості. Тож я наважився принести жертву всеспалення”».

13«Ти діяв нерозсудливо, — сказав Самуїл. — Ти не дотримався Заповіту, який Господь твій Бог тобі дав. Якби ти виконав його, Господь утвердив би твоє царювання в Ізраїлі навічно.

14А тепер твоя влада не втримається, бо Господь знайшов прихильну Його серцю людину й призначив її проводирем Свого народу, оскільки ти не виконав Господнього наказу».

15Самуїл знявся й пішов з Ґілґала до Ґівеа Веніаминового. Саул же підрахував людей, що зосталися при ньому — шістсот.

Ізраїль беззбройний

16Саул зі своїм сином Йонатаном та людьми, що були з ними, отаборилися в Веніаминовій Ґеви, а филистимляни розташовувалися в Мікмаші.

17З филистимського табору передові загони наступу вирушили в трьох напрямках. Один повернув до Офри поблизу Шуала,

18один повернув на Бет-Горон, а третій — до порубіжних земель, що спускалися до долини Зевоїм, на межі з пустелею.

19В усьому Ізраїлі не можна було знайти коваля, бо филистимляни вирішили: «Інакше гебрейці виготовлять мечі або списи».

20Отож увесь Ізраїль ішов до филистимлян, коли треба було нагострити плуги, мотики, сокири чи серпи.

21Щоб нагострити плуги та мотики, платили третину пима срібла, а щоб заточити вила, сокири, рожни, віддавали третину шекеля срібла.

22Тому в день битви жоден з людей Саула та Йонатана не тримав меча або списа в руках, лише Саул та його син Йонатан були озброєні.

23Загін филистимлян вийшов на шлях біля Мікмаша.