2 Тимотей 2 - Б?бл?я в пер. П.Кул?ша та ?.Пулюя, 1905(UKRK)

1Ти ж, сину мій, кріпшай у благодатї, що в Христї Ісусї,

2і, що чув єси від мене перед многими сьвідками, те передай вірним людям, котрі способні будуть і инших навчати.

3Ти ж терпи лихо, яко добрий воїн Ісуса Христа.

4Нїхто ж, воїном бувши, не мішаєть ся в справи життя (сього), щоб угодити тому, хто вибрав його воїном.

5Хоч же хто й бореть ся, не заслужить вінця, коли не законно бороти меть ся.

6Трудящому ратаєві перш подобає овощу скоштувати.

7Зрозумій, що глаголю; а Господь нехай дасть тобі розум у всьому.

8Поминай Господа Ісуса Христа, що встав із мертвих, з насїння Давидового, по благовістю моєму,

9в Йому ж терплю лихо аж до кайдан, як лиходїй, та слова Божого не скувати.

10Тим усе терплю ради вибраних, щоб і вони осягли спасеннє, що в Христї Ісусї з вічньою славою.

11Вірне слово: коли бо ми з Ним умерли, то з Ним і жити мем.

12Коли терпимо, з Ним і царювати мем; коли відцураємось, і Він відцураєть ся нас.

13Коли не віруємо, Він вірним пробуває, відректись бо себе не може.

14Про се нагадуй, сьвідкуючи перед Господом не перечитись; нї на що воно не потрібне, (тілько) на руїну тих, що слухають.

15Старай ся поставити себе вірним перед Богом, робітником без докору, право правлючим слово правди.

16Від скверного марнословия оддаляй ся; більше бо та більш (такі) розводять безбожність,

17і слово їх, як гангрена (рак), мати ме жир. З таких Гименей і Филит,

18котрі проти правди согрішили, говорячи, що воскресеннє вже було, і перевертають деяких віру.

19Твердо ж основина Божа стоїть, маючи печать таку: Познав Господь своїх, і: Нехай відступить од неправди всяк, хто іменує імя Христове.

20У великому ж домі не тілько посуд золотий та срібний, а й деревяний і глиняний; і инші на честь, а инші на нечесть.

21Оце ж, коли хто очистить себе від сього, буде посудиною на честь, осьвяченою і потрібною владицї, на всяке дїло добре наготовленою.

22Від похотей молодечих утїкай; побивай ся ж за правдою, вірою, любовю, миром з тими, що призивають Господа чистим серцем.

23Від дурного ж і невченого змагання вхиляй ся, знаючи, що воно родить сварки.

24Слуга ж Господень не повинен сваритись, а бути тихим до всїх, навчаючим, незлобним,

25щоб нагідно навчав противних, чи не дасть їм Бог покаяння на зрозуміннє правди,

26і виплутають ся з дияволських тенет, що живими вловлені від нього у його волю.