Iсая 54 - Б?бл?я в пер. П.Кул?ша та ?.Пулюя, 1905(UKRK)

1Возвеселися, неплідня, ти, що не роджала; викликай радісним голосом, ти, що породїльнїх мук не знала; більше бо дїтей в опущеної, нїж у тої, що має мужа - говорить Господь.

2Розшири місце намету твого, розпростри ширше накривала пробутків твоїх; годї тїснитись, - попусти довше верівки твої, вганяй глибоко в землю приколки наметові;

3Бо ти розпросторишся направо й налїво, а потомки твої загорнуть народи, й населять попустошені городи.

4Не бійся, не дознаєш стиду; не лякайся, не зазнаєш наруги; забудеш сором молодощів своїх, і не згадаєш більше зневаги свого вдовування.

5Се бо сам твій творець стане мужем твоїм; на ймя йому - Господь Саваот; він відкупитель твій, Сьвятий Ізраїля; він Богом всієї землї названий буде.

6Як жену, покинуту й опечалену духом, покликує тебе Господь; як жену з молодощів, що був її одправив, - говорить Бог твій.

7На час невеличкий покинув я був тебе; тепер же з великою любовю приймаю тебе.

8В запалї гнїву я на короткий час сховав був лице моє від тебе, тепер же вічною любовю помилую тебе, - говорить твій Господь.

9Се бо менї - як Нойові води: як я поклявся, що Нойові води не прийдуть вже більше на землю, оттак поклявся я, не гнївитись на тебе й тебе не карати.

10Гори бо з місця здвигнуться й горби похитнуться, - милість же моя не одвернесь од тебе, й заповіт миру мого не схитнеться, говорить милосердний до тебе Господь.

11О, ти, злиденна, метана бурею, без'одрадна! Я укріплю тебе на каменї-рубинї, зроблю підвалини твої з сапфирів;

12І зроблю вікна в тебе з рубинів, а двері жемчужні, а всю ограду твою - з дорогого каміння.

13Дїти твої навчати ме сам Господь, і великий мир і гаразд буде проміж синами твоїми.

14Справедливість твоя скріпить тебе, далека будеш від гнету, нїщо тобі його боятись, страх не наближить ся до тебе.

15Будуть уставати на тебе, - та се не від мене, - і хто б нї узброївся проти тебе - погибне.

16Я сотворив коваля, він роздуває угля в огнї, і виковує, що йому треба до дїла; - так і я сотворюю губителя до витрачення.

17Нїякий знаряд, зроблений проти тебе, не буде придатний; та й всякий язик, що буде правуватись з тобою на судї, - ти обвинуватиш. Се є доля слуг Господнїх, се оправданнє їх від мене, - говорить Господь.