1Ч ого ворушаться народи, і люде промишляють про нїкчемне?
2Піднімаються царі землї, і князї радять раду проти Господа й проти Помазанця його:
3Розорвім пута і скиньмо з себе посторонки їх!
4Господь, що сидить на небесах, сьміється, і ругається над ними.
5Тодї промовить до них у гнїві своїм і яростю своєю перелякає їх.
6Се ж я помазав царя мого над Сионом, сьвятою горою моєю,
7Ізвіщу проповідь, що сказав Господь до мене: Ти син мій, нинї зродив я тебе.
8Проси в мене, й дам тобі народи в наслїддє, а кінцї сьвіта у владїннє.
9Жезлом зелїзним розібєш їх, як череповину потрощиш їх.
10Зрозумійте ж се, царі, й одумайтесь, усї суддї землї.
11Служіть Господеві зо страхом, і радуйтеся з дрожаннєм.
12Прославляйте Сина, щоб не прогнївився, а вам щоб не погибнути на дорозї вашій, бо скоро загориться гнїв його. Блаженні всї, що надїються на його.
Who We AreWhat We EelieveWhat We Do
2025 by iamachristian.org,Inc All rights reserved.
