Галатяни 1 - Б?бл?я в пер. П.Кул?ша та ?.Пулюя, 1905(UKRK)

1Павел апостол (не від людей і не через чоловіка, а через Ісуса Христа й Бога Отця, що воскресив Його з мертвих),

2і все браттє, що зо мною, церквам Галацьким:

3Благодать вам і мир од Бога Отця і від Господа нашого Ісуса Христа,

4що віддав себе за гріхи наші, щоб збавити нас від сього віку лукавого, по волї Бога й Отця нашого,

5котрому слава на віки вічні. Амінь.

6Дивуюсь, що так скоро одвернулись від покликавшого вас благодаттю Христовою на друге благовістє.

7Воно то не друге, та є такі, що вами колотять, і хочуть перевернути благовістє Христове.

8Та, коли б і ми або ангел з неба проповідував вам більш того, що ми проповідували вам, нехай буде анатема.

9Як перше рекли ми, так і тепер глаголю: коли хто благовіствує вам більш того, що ви прийняли, нехай буде анатема.

10Бо чи людей я тепер впевняю (шукаю), чи Бога? чи людям шукаю вгодити? Бо коли б я ще людям угождав, то не був би слугою Христовим.

11Звіщаю ж вам, браттє, що благовістє, благовіщене від мене, не єсть по чоловіку.

12Анї бо від чоловіка не прийняв я його, анї не навчивсь, а через одкриттє Ісуса Христа.

13Чували бо про життє моє колись у Жидівстві, що без міри гонив я церкву Божу, та руйнував її,

14і передував я в Жидівстві перед многими ровесниками народу мого, будучи аж надто ревнителем отцївських моїх переказів.

15Як же зволив Бог, що вибрав мене від утроби матери моєї, і покликав мене благодаттю своєю,

16відкрити в менї Сина свого, щоб я благовіствував Його між поганами, то зараз не радивсь я з тїлом і кровю,

17анї не вийшов у Єрусалим до тих, що були апостолами перш мене, а пійшов у Аравию, та й знов вернувсь у Дамаск.

18Потім через три роки пійшов я в Єрусалим, щоб побачитись із Петром, і пробув у нього пятнайцять день.

19Инших же апостолів я не видїв, тільки Якова, брата Господнього.

20Що ж пишу до вас, ось вам перед Богом, що не обманюю.

21Потім ходив я в сторони Сирські і Киликийські,

22був же незнаний лицем церквам Жидівським у Христї,

23а тільки чували, що гонивший нас колись тепер благовіствує віру, що колись руйнував,

24і прославляли у менї Бога.