Приповiстi 22 - Б?бл?я в пер. П.Кул?ша та ?.Пулюя, 1905(UKRK)

1Добре ймя лїпше над велике багацтво, й добра слава дорожша над золото й срібло.

2Богач і бідний стрічаються все з собою; того й сього создав Господь однако.

3Заздалегідь біди розумний стережеться, простак іде собі байдужен, і бідує.

4За покорою йде страх Господень, багацтво й честь і життє.

5Тернина та сїлки лукавому по стежцї, а хто береже душу, держись од них далеко.

6Настав на добру путь малого, - а й старим він не зверне з неї.

7Над злиденним багач панує, хто в кого у довгу, в того він в неволї.

8Хто посїє неправду, буде жати біду, й палиця гнїву його зникне.

9Милосердний буде благословенний, бо спомагає вбогого хлїбом своїм.

10Прожени геть зрадливого, а пійде з ним незгода, й зникнуть сварня й бійка.

11Хто серцем чистий, в того й уста щирі; тому й сам царь другом.

12Очі Господнї мають знаннє всього, а слова проступника він в нїщо обертає.

13Лїнивий каже: "Он лев на улицї! серед майдану вбють мене!"

14Блудничині уста - глибока яма, той впаде туди, на кого Господь прогнїваєсь.

15Дурнота впилась молодикові в серце, та навчаюча лозина прожене її від його.

16Хто кривдить убогого, щоб умножити своє багацтво, той віддасть ще багатшому, й збіднїє.

17Прихили ухо твоє до слів премудрого, й оберни серце твоє до знання мого;

18Бо втїха тобі буде, коли ховати меш їх в серцї в тебе, та коли вони будуть і в устах твоїх.

19Про те, щоб уповав на Господа, я оце й навчаю тебе, а ти міркуй собі.

20Чи я ж бо не писав тобі нераз - подаючи ради й науки,

21Щоб навчити тебе слів чистої правди, щоб умів переказати слова правди тим, що тебе (по неї) послали?

22Не граб убогого за те, що він убогий, і не тїсни злиденного в воротах*, -

23Господь бо в справі їх вступиться за ними, і вирве у грабителїв душі їх.

24З гнївливим не дружись, і з сердитим не кумайсь,

25Щоб не привик і сам їх стежками ходити та й не надїв петлї на душу свою.

26Так не чини, як ті що ручаться, і чужі довги беруть на себе;

27Бо, як не буде чим у тебе заплатити, то про що доводити себе до того, щоб забрали постїль твою з під тебе?

28Не пересувай межі давнезної, що провели батьки твої.

29Бачив ти коли чоловіка зручного в справах своїх? Такий буде перед царями стояти, а не простим служити.