Приповiстi 25 - Б?бл?я в пер. П.Кул?ша та ?.Пулюя, 1905(UKRK)

1І се теж приповістки Соломонові, що їх позбірали вчені мужі Езекії, царя Юдейського:

2Господня слава в тому, щоб справи в тайнї скривати, а честь царів - розвідувати дїло.

3Як неба висота й землї глибина, так серце у царів - невідоме.

4Віддїли жужелицю від срібла, а вийде у срібленника (чистий) посуд:

5Віддали од царя неправедника, а правдою престол його стояти буде.

6Не величайсь перед царем і на місцї для князїв не становись;

7Бо красше, коли тобі скажуть: "Ходи сюди висше", анїж би тебе понижено перед значним, що його вбачали очі твої.

8Судитись не хапайсь, бо що робити будеш, як вкінцї супротивник твій засоромить тебе?

9Судися з противником твоїм, але тайни його не зраджуй,

10Щоб хто не насьміявсь із тебе, се почувши, а тодї неслава твоя все буде на тобі.

11Як золоті яблочка на прозорій срібній тарілцї, так слово, сказане до ладу.

12Як перстень золотий, й дорога прикраса, так мудрий докірник уважному уху.

13Чим у жнива снїжна прохолода, тим є вірний посланець тому, хто його послав; він приносить відраду душі свого пана.

14Як хмари й вітри без дощу, так чоловік, що голосно говорить про дарунки, яких не дає.

15Лагідність прихиляє ласку вельможних, і мягкий язик ломить тверду кістку.

16Коли знайшов ти мед, так їж до схочу, та гляди, щоб з переситу не довелось, його вернути.

17Не вельми то вчащай до дому твого друга, а то переситиш його й станеш ненавистним.

18Що молот і меч та гострая стріла, те чоловік, що ложно сьвідчить на ближнього свого.

19Що зуб спорохнїлий та нога болюча, те саме надїя на невірного в день нужди.

20Роздягти в день холодний, й налити оцту в рану, - все одно, що сьпівати піснї зжуреному серцю.

21Голоден ворог твій, ти хлїбом нагодуй; а хоче пити він, подай води напитись;

22Тим бо збереш жарюче углє на голову йому, й Господь се нагородить тобі.

23Північний вітер дощ наганяє, а потайний язик сердиті лиця робить.

24Лїпше жити в кутку на крівлї, нїж з жоною сварливою у широкій хатї.

25Як прихолодная вода душї у згазї, так добра звістка з далекої країни.

26Як скаломучений колодїзь чи криниця, так правий, що тремтить перед безбожним.

27Як нездорово їсти надто много меду, так добуватись слави - не є славою.

28Що місто отворене й без муру, те - чоловік, що не панує над духом своїм у мові.