Буття 7 - Б?бл?я в пер. П.Кул?ша та ?.Пулюя, 1905(UKRK)

1І рече Бог до Нояга: Увійди сам і ввесь дом твій у ковчег; бо тебе вбачав я праведним передо мною в сьому родї.

2Від усякої ж скотини чистої введи до себе по семеро, самця і самицю, від скотини ж нечистої по парі, самця і самицю,

3І від птаства небесного по семеро, самця і самицю, щоб насїннє живе переховати по всїй землї.

4Ще бо сїм день, і дощувати му на землю сорок день і сорок ночей, та й вигублю з лиця землї всяке живе, що сотворив.

5І вчинив Нояг усе, що заповідав йому Господь Бог.

6Ноягові ж було шістьсот год, як стався потоп водний на землї.

7І ввійшов Нояг, і сини його, і жінка його, і жінки синів його з ними у ковчег задля води потопньої.

8І з чистої скотини і з скотини нечистої і з птаства і з усього лазючого поповза по землї,

9По парі ввійшло до Нояга в ковчег, самець і самиця, як заповідав Бог Ноягові.

10І сталось по семи днях, що вода потопня поняла землю.

11В шести сотьньому роцї Ноягового віку, другого місяця, на сїмнайцятий день місяця, того ж дня, порозверзались усї жерела великої безоднї, і хляби (вікна) небесні повідчинялись.

12І лило на землю сорок день і сорок ночей.

13Того дня ввійшов Нояг, Сем, Хам і Яфет, сини Ноягові, і жінка Ноягова і троє жінок синів його з ним у ковчег;

14Вони і усяка животина по свойму роду, і всяка скотина по кодлу, і усяке лазюче поповза, що човгає по землї по кодлу свойму, і всяке птаство пернате.

15Поввіходили до Нояга у ковчег по парі усякого тїла, що в йому є живий дух.

16І входячі були самець і самиця од усякого тїла, як заповідав йому Бог. І зачинив Господь Бог ковчег ізнадвору.

17І затоплювало землю сорок день, і прибувало води, і підіймало ковчег у гору над землею.

18І впотужнювалась вода, і прибувала велико на землї, і носився ковчег по водї.

19І впотужнювалась вода на землї несказанно, і поняла всї високі гори, попід небесами.

20Прибула понад ними вода на пятнайцять локот, і поняла всї високі гори.

21І повиздихало всяке тїло, що двигалось по землї, і з птаства і з скотини, і з зьвіра, і з усякого лазючого поповза по землї і всяка людина.

22Усе, в чого було диханнє і все, що було на сусї, повиздихало.

23І погинуло все живе, що було на земному лицї, погинуло, і людина і скотина і лазюче поповза, і птаство небесне, і вигублено все те на землї, і зоставсь Нояг один да те, що було з ним у ковчезї.

24І впотужнювалась вода на землї сто і пятдесять день.