Захарiя 9 - Б?бл?я в пер. П.Кул?ша та ?.Пулюя, 1905(UKRK)

1Пророче слово Господнє, проти міста Гадрах, та й на Дамаск воно наляже бо око Господнє на всїх людей (позирає), як і на ввесь рід Ізраїлський,

2Та й на Емат примежнии, на Тир, і на Сидон; вони бо себе аж надто мають за мудрих.

3Тир побудував собі замки й намножив стілько срібла, як пороху, а волота, як на улицї грязї.

4Та ось, Господь вробить його бідним й зломить силу його на морі, та й самого його пожере огонь.

5Гляне на те Аскалон и здрігнеться, і Газа затремтить укупі з Екроном; бо надїя його вийде йому на сором: не стане царя в Газі, Аскалон же запустїє.

6Чужинці оселяться в Азотї, і зломлю гордощі Филистіїв.

7Вирву мясо кріваве з уст у його, жертву погану з зубів у його, й привернеться він до Бога нашого, й будуть вони, мов тисячники, в Юди передувати, та й Екронт буде, як Евузій.

8І поставлю чату перед моїм храмом проти війська, проти проходячих туди й назад, і не буде проходити грабіжник; я бо тепер наглядати му моїми очима застим.

9Веселися, Сионова дочко, викликай радісно, дочко Ерусалимська: Се Царь твій надходить до тебе, справедливий і спасаючий, тихий - сидячи на ослятї, синї яремної осліцї.

10Тоді я поторошу вози боєві в Ефраїма й боєві конї в Ерусалимі та в поломаний буде лук воєнний; вів. бо проповідати ме мир народам, і зацарює од моря до моря, від ріки та й до концїв землї.

11І кровю завіту твого вибавлю я вязнїв твоїх із ями, що в нїй води нема.

12Вертайтесь до твердинї, ви вязнї, жиючі в надії! що тепер оповіщаю, дам вам удвоє.

13Бо, неначе лука,натягну собі Юду, а сагайдака наповню Ефраїмом, і підійму синів твоїх, Сионе, проти твоїх синів, земле ти Йонська, та й зроблю тебе мечем у силача.

14І зявитьея над ними Господь, і блискавицею вилетить стріла його, й загуде Господь трубою, та й ступати ме бурею, віючою з полудня.

15І хоронити ме їх Господь Саваот, а вони будуть валити і підбивати під себе каміннєм із пращі, будуть пити до перепою, нїби вином, ї переповняться, як ті кубки жертовні, як углі в жертовника.

16І спасе їх Господь Богу ті часи] спасе нарід свій, як овець, і, мов дорогі камені в вінцї, заблищать вони на землї його.

17О, яка ж велика доброта його, що за красота його! Хліб додаватиме духа молодикам, а вино - дівчатам!