Приповiстi 5 - Б?бл?я в пер. П.Кул?ша та ?.Пулюя, 1905(UKRK)

1Мій сину! слухай уважно мудростї моєї і прихиляй ухо твоє до розуму мого,

2Щоб заховав собі розсудок, та щоб уста твої хоронили розум. Не слухай хитрощів женщини;

3Мед бо тече з уст чужої жінки, маснїйша над оливу бесїда в неї;

4Та наслїдки від неї, як полин, гіркі, й гострі, як той меч обосїчний.

5Ноги її простують до смертї, ступнї її доходять до безоднї.

6Як би ти захотїв слїдити за стежкою життя її, то (побачиш, що) дороги її - се манівцї, й ти не розізнаєш їх.

7Тим то, дїти мої, слухайте мене й не відхиляйтеся від мови з уст моїх.

8Держи дорогу свою далеко од неї, й до дверей її домівки не наближуйсь,

9Щоб здоровля твого не оддав другій людинї й лїт твоїх мучителеві;

10Щоб ти не годував чужих твоїм достатком, та щоб твої труда в чужий дом не переходили.

11Навпослї ти будеш стогнати, як тїло твоє й снага твоя вичерпаєсь, -

12Та й скажеш: О, чом же я ненавидїв науку, а серце моє не зважало на впоминання;

13Чому я не слухав голосу вчителїв моїх, не нахиляв уха мого до наставників моїх;

14Ось я трохи що не попав у всяке зло посеред збору й громади!

15Пий воду з твоєї криницї, тую, що тече з власного колодязя.

16Нехай джерела твої не розливаються по улицях, потоки твої по майданах;

17Нехай вони тобі одному належать, а не чужим тобі.

18Нехай тобі благословене буде джерело твоє, - і втїшайсь другинею молодощів твоїх,

19Мов ланею любою, мов серною красною; її груди нехай впоюють тебе по всяк час, в любощах її кохайся заєдно.

20Про що тобі, мій сину, лакомитись на чужу, й горнутись до грудей сторонньої?

21Бо в Господа людські путї перед очима; він міряє всї стежки його.

22Безбожника його ж безбожество вловляє, і в путах гріха свого седить він.

23Він умирає без науки й в безумі свойму теряєсь.