Приповiстi 9 - Б?бл?я в пер. П.Кул?ша та ?.Пулюя, 1905(UKRK)

1Премудрість збудувала будинок собі, витесала сїм стовпів до него,

2Заколола жертви, налила вина й приготовила стіл у себе;

3Розіслала служебки свої, щоб покликали з городських висот:

4Хто невчений простак, звертай сюди! а тим, що на розум убогі, сказала:

5Прибувайте та їжте мій хлїб і вино моє пийте;

6Покидайте дурноту, й жийте, та ходїте стежками, що вам розум укаже!

7Хто хоче кепкуна навчати, наживе собі неславу, а хто докоряє безбожникові, сказу собі чинить.

8Не картай кепкуна, бо зненавидить тебе; картай мудрого, а будеш йому любий;

9Дай науку мудрому, - зробиться ще премудрійшим, вмудряй праводушного, а він своє знаннє примножить.

10Почин премудростї - страх Господень, а пізнаннє сьвятого - се розум;

11Бо тілько через мене продовжиться вік твій і причиниться тобі років життя.

12Коли ти мудрий, то мудрий єси собі на користь; коли ж пустун ти, тобі від сього шкода.

13Женщина нерозсудлива, щебетлива й глупа невіжа,

14Сїдає на стілцї вона в свойму будинку, на підвисшених місцях у містї,

15Щоб кликати тих, що йдуть дорогою, що правими дорогами своїми ходять:

16Хто неук, завертай сюди! а недоумкові каже:

17Вода украдена солодша, й вкритий хлїб смашнїйший.

18А він і не знає, що там самі мерцї, а ті, кого вона закличе, - в преисподнїй.