Йов 8 - Б?бл?я в пер. П.Кул?ша та ?.Пулюя, 1905(UKRK)

1І відповів Билдад Савхеаський та й сказав:

2Довго ще ти будеш говорити таке? - слова уст твоїх, мов розбурханий вітер!

3Чи то ж Бог вивертає суд; і Вседержитель перевертає правду?

4Коли дїти твої перед ним согрішили, то він і подав їх у руки проступків їх.

5Скоро же ти шукати станеш Бога та помолишся до Вседержителя,

6І наколи чист єси й прав, то він зараз стане над тобою й втихомирить оселю правди твоєї.

7І хоч би зпершу було в тебе мало, то опісля буде дуже багато.

8Бо спитай тільки у давнїх родів і збагни постерігання батьків їх, -

9Бо ми вчорашні собі й нїчого не знаєм, тим що наші днї тїнь на землї, -

10А вони скажуть тобі й з серця свого випустять слова:

11Чи піднімаєсь в гору сїтник без мочарі? чи росте рогозина на безводдї?

12Вона молоденька й не підтята, а всихає борше, як инша трава.

13Така сама доля всїх тих, що забувають Бога, й надїя лицемірнього погибне;

14Впованнє його підрізане, а певність його - сїть павукова.

15Він обіпреться на дім свій, та не устоїть; вхопиться його, й не вдержиться.

16Він зеленїє на сонцї, аж поза сад сягає галуззє його;

17В каміннє вплїтаєсь коріннє його, між каміннє врізуєсь воно;

18Та коли вирвуть його з місця його, то місце одцураєсь його, (скаже): не знаю тебе!

19От яка втїха на дорозї його! а з землї инші виростають.

20Бачиш: Бог не одпихає безвинного, але й не піддержує руки лиходїїв.

21Він сповнить ще сьміхом і твої уста й губи твої - радїсним викликом.

22Ненавидники твої вкриються соромом, і намет безбожників зникне.