2 Коринфян 4 - Переклад. Ю. Попченка.(НУП)

1Тому, маючи таке служіння, як ми й отримали милість, ми не падаємо духом;

2але відкинули приховані ганебні вчинки, не вдаючись до хитрості і не спотворюючи слова Божого, а відкритим звіщанням істини представляючи себе совісті кожної людини перед Богом.

3Якщо ж і закрите наше Євангеліє, то закрите для тих, що гинуть, —

4для невіруючих, яким бог цього світу засліпив розум, щоб для них не засяяло світло Євангелія про славу Христа, Який є образом Божим.

5Бо ми не себе проповідуємо, а Христа Ісуса Господа; а ми — ваші раби ради Ісуса.

6Тому що Бог, Який звелів, щоб із темряви засяяло світло, засяяв і в наших серцях, щоб дати світло пізнання слави Божої в особі Ісуса Христа.

7А цей скарб ми маємо в глиняному посуді, щоб надзвичайність сили була Божою, а не від нас.

8Ми звідусюди стиснені, але не роздавлені; у замішанні, але не у відчаї;

9гнані, але не залишені; збиті, але не вбиті;

10завжди носимо в тілі мертвість Господа Ісуса, щоб і життя Ісуса проявилось у нашому тілі.

11Бо нас, живих, завжди видають на смерть за Ісуса, щоб і життя Ісуса проявилось у нашій смертній плоті.

12Так що смерть діє в нас, а життя — у вас.

13Та маючи той самий дух віри згідно з написаним: Я вірив, тому й говорив, — і ми віримо, тому й говоримо,

14знаючи, що Той, Хто воскресив Господа Ісуса, воскресить і нас через Ісуса і поставить перед Собою разом з вами.

15Бо все це ради вас, щоб благодать, примножившись через багатьох, викликала подяку на славу Божу.

16Тому ми не падаємо духом, а якщо наша зовнішня людина й марніє, то внутрішня день за днем обно́влюється.

17Бо короткочасна легкість нашої скорботи виробляє для нас у надзвичайному надмірі вічну вагу слави,

18коли ми дивимось не на видиме, а на невидиме; бо видиме — тимчасове, а невидиме — вічне.