Луки 13 - Переклад. Ю. Попченка.(НУП)

1Саме в той час прийшли деякі і розповіли Йому про галілеян, кров яких Пілат змішав з їхніми жертвами.

2Iсус сказав їм у відповідь: Ви думаєте, що ці галілеяни були грішніші за всіх галілеян, раз так постраждали?

3Ні, кажу вам; але якщо не покаєтесь, то всі ви так само загинете.

4Чи ті вісімнадцять, на яких упала вежа в Силоамі і вбила їх — ви думаєте, що вони були більш винні за всіх людей, що живуть у Єрусалимі?

5Ні, кажу вам; але якщо не покаєтесь, то всі ви так само загинете.

6I розказав таку притчу: В одного чоловіка була посаджена смоковниця у винограднику, і він прийшов шукати на ній плід, і не знайшов.

7I сказав виноградарю: Ось уже три роки я приходжу шукати плід на цій смоковниці і не знаходжу. Зрубай її, навіщо вона й землю займає?

8Той же сказав йому у відповідь: Господарю, залиш її і на цей рік, доки я не обкопаю її і не обкладу гноєм,

9і якщо принесе плід, добре, а ні, то наступного року зрубаєш її.

10В одній із синагог Він навчав у суботу.

11I ось там була жінка, одержима духом немочі вісімнадцять років, і вона була зігнута і не могла до кінця розігнутися.

12Iсус, побачивши її, підізвав і сказав їй: Жінко, ти звільнена від своєї немочі.

13I поклав на неї руки, і вона відразу випрямилась і стала славити Бога.

14У відповідь на це начальник синагоги, обурений тим, що Iсус зцілив у суботу, сказав народу: Є шість днів, у які слід працювати; от у них і приходьте зцілятися, а не в день суботній.

15Та Господь сказав йому у відповідь: Лицеміре! Чи не відв’язує кожен з вас у суботу свого вола чи осла від ясел і не веде напувати?

16А цю дочку Авраама, яку сатана тримав зв’язаною ось уже вісімнадцять років, чи не слід було звільнити від цих пут у день суботній?

17Коли Він говорив це, усі Його противники були посоромлені, а весь народ радів від усіх Його славних діл.

18Він же сказав: До чого подібне Царство Боже і до чого уподібню його?

19Воно подібне до гірчичного зерна, яке людина взяла й посадила у своєму саду, і воно виросло і стало великим деревом і пташки небесні гніздилися в його гілках.

20I ще сказав: До чого уподібню Царство Боже?

21Воно подібне до закваски, яку жінка взяла й поклала в три сати борошна, поки не вкисло все тісто.

22I проходив Iсус по містах і селах, і навчав, прямуючи в Єрусалим.

23Один чоловік сказав Йому: Господи, чи мало тих, що спасаються? Він сказав їм:

24Силкуйтесь увійти тісними воротами, бо, кажу вам, багато хто схоче увійти, і не зможе.

25Коли господар дому встане і замкне двері, і ви почнете стояти надворі, і стукати у двері, і казати: Господи, Господи, відчини нам! — він скаже вам у відповідь: Я не знаю вас, звідки ви.

26Тоді ви почнете казати: Ми їли й пили перед Тобою, і Ти навчав на наших вулицях.

27А Він скаже: Кажу вам: Я не знаю вас, звідки ви. Iдіть від Мене всі, хто чинить неправедність.

28Там буде плач і скрегіт зубів, коли побачите Авраама, Iсаака, і Якова, і всіх пророків у Царстві Божому, а себе — вигнаними геть.

29I прийдуть люди зі сходу й заходу, з півночі й півдня і возляжуть у Царстві Божому.

30I ось є останні, які будуть першими, і є перші, які будуть останніми.

31У той самий день підійшли деякі фарисеї і сказали Йому: Вийди і піди звідси, бо Iрод хоче вбити Тебе.

32А Він сказав їм: Підіть скажіть цій лисиці: ось Я виганяю бісів і чиню зцілення сьогодні і завтра, а третього дня закінчу.

33Утім, Мені треба ходити сьогодні, завтра і наступного дня, бо неможливо, щоб пророк загинув поза Єрусалимом.

34Єрусалиме, Єрусалиме, що вбиваєш пророків і побиваєш камінням посланих до тебе! Скільки разів Я хотів зібрати твоїх дітей, як квочка збирає своїх курчат під крила, та ви не захотіли!

35Ось вам залишається ваш дім пустим. Iстинно вам кажу: ви не побачите Мене, доки не прийде час, коли скажете: Благословенний Той, що йде в ім’я Господнє!