Іоана 4 - Переклад. Ю. Попченка.(НУП)

1Коли Господь дізнався, що фарисеї почули, що Ісус здобуває і хрестить більше учнів, ніж Іоан

2(хоча Сам Ісус не хрестив, а хрестили Його учні),

3то залишив Іудею і знову пішов у Галілею.

4А Йому треба було проходити через Самарію.

5І от приходить Він у самарійське місто, яке називається Сіхар, поблизу ділянки землі, яку Яків дав своєму синові Йосипу.

6Там було джерело Якова. Ісус, утомившись від дороги, сів отак біля джерела. Було ж близько шостої години.

7Приходить жінка з Самарії набрати води. Ісус каже їй: Дай Мені пити

8(бо Його учні пішли в місто купити їжі).

9Самарянська жінка каже Йому: Як Ти, іудей, просиш пити в мене, самарянки? (Бо іудеї з самарянами не мають відносин).

10Ісус сказав їй у відповідь: Якби ти знала про дар Божий і Хто Той, що каже тобі: Дай Мені пити, — то ти сама попросила б у Нього, і Він дав би тобі живої води.

11Жінка каже Йому: Пане, Тобі й набрати нічим, а колодязь глибокий; звідки ж у Тебе жива вода?

12Невже Ти більший за нашого отця Якова, який дав нам цей колодязь і сам з нього пив, і його сини, і його худоба?

13Ісус сказав їй у відповідь: Кожен, хто п’є цю воду, схоче пити знову,

14а хто вип’є води, яку Я йому дам, той не схоче пити повік; а вода, яку Я йому дам, стане в ньому джерелом води, що б’є у вічне життя.

15Жінка каже Йому: Пане, дай мені цієї води, щоб я не хотіла пити і не приходила сюди набирати.

16Ісус каже їй: Піди поклич свого чоловіка і приходь сюди.

17Жінка сказала у відповідь: Немає в мене чоловіка. Ісус каже їй: Правильно ти сказала: Немає в мене чоловіка, —

18бо в тебе було п’ять чоловіків, і той, що в тебе зараз, не чоловік тобі. Це ти правду сказала.

19Жінка каже Йому: Пане, я бачу, що Ти пророк.

20Наші отці поклонялись на цій горі, а ви кажете, що місце, де слід поклонятися, знаходиться в Єрусалимі.

21Ісус каже їй: Повір Мені, жінко, що настає час, коли і не на цій горі, і не в Єрусалимі ви будете поклонятись Отцю.

22Ви не знаєте, чому поклоняєтесь, а ми знаємо, чому поклоняємось, бо спасіння від іудеїв.

23Та настає час, і вже настав, коли істинні поклонники будуть поклонятись Отцю духом та істиною, бо й Отець шукає таких поклонників Собі.

24Бог є Дух, і ті, що поклоняються Йому, повинні поклонятися духом та істиною.

25Жінка каже Йому: Знаю, що має прийти Месія, званий Христом; коли Він прийде, то про все розповість нам.

26Ісус каже їй: Це Я, що говорю з тобою.

27У цей час прийшли Його учні і здивувалися, що Він розмовляє з жінкою; проте ніхто з них не сказав: Що Ти хочеш? — чи: Чому Ти розмовляєш із нею?

28Тоді жінка залишила свій глек, пішла в місто і каже людям:

29Ідіть подивіться на Чоловіка, Який розказав мені все, що я зробила: чи не Він Христос?

30Вони вийшли з міста і пішли до Нього.

31Тим часом учні просили Його: Равві, їж.

32Та Він сказав їм: У мене є їжа, про яку ви не знаєте.

33Тоді учні почали говорити між собою: Невже хтось приніс Йому їсти?

34Ісус каже їм: Моя їжа — чинити волю Того, Хто Мене послав, і виконати Його діло.

35Чи не кажете ви: Ще чотири місяці, і настануть жнива? Ось Я кажу вам: Підніміть свої очі і подивіться на ниви, як вони вже побіліли й поспіли до жнив.

36Хто жне, той отримує нагороду і збирає плід у вічне життя, так що разом радітимуть і хто сіє, і хто жне.

37Бо в цьому випадку справедливий вислів: Один сіє, а інший жне.

38Я послав вас жати те, над чим ви не трудилися; інші трудилися, а ви увійшли в їхній труд.

39І багато самарян з того міста увірувало в Нього через слово жінки, яка свідчила: Він розказав мені все, що я зробила.

40Тому, коли самаряни прийшли до Нього, то просили Його залишитись у них, і Він пробув там два дні.

41І набагато більше увірувало через Його слово,

42а тій жінці казали: Уже не через твою розповідь віруємо, бо самі почули Його і пізнали, що Він справді Спаситель світу, Христос.

43Через два дні Він вийшов звідти і пішов у Галілею.

44Бо Сам Ісус свідчив, що пророк не має пошани на своїй батьківщині.

45Коли ж Він прийшов у Галілею, то галілеяни прийняли Його, бачивши все, що Він зробив у Єрусалимі на святі, бо й вони ходили на свято.

46І от Ісус знову прийшов у Кану Галілейську, де перетворив воду на вино. А в Капернаумі був один царедворець, син якого був хворий.

47Він, почувши, що Ісус прийшов з Іудеї в Галілею, пішов до Нього і просив Його прийти й зцілити його сина, бо той був при смерті.

48Ісус сказав йому: Ви не увіруєте, якщо не побачите знамень і чудес.

49Царедворець каже Йому: Пане, прийди, поки не померло моє дитя.

50Ісус каже йому: Іди, твій син живий. Той чоловік повірив слову, яке сказав йому Ісус, і пішов.

51Коли ж він ще йшов, його слуги зустріли його і сповістили: Твій син живий.

52Тоді він запитав у них, о котрій годині йому стало краще, і вони сказали йому: Учора о сьомій годині гарячка залишила його.

53З цього батько дізнався, що це була та година, о котрій Ісус сказав йому: Твій син живий, — і увірував сам і весь його дім.

54Це вже друге чудо вчинив Ісус, як прийшов з Іудеї в Галілею.