2 Коринфян 2 - Переклад. Ю. Попченка.(НУП)

1Я ж для себе вирішив не приходити знову до вас зі смутком.

2Бо якщо я засмучую вас, то хто звеселить мене, як не засмучений мною?

3Саме тому я і написав вам, щоб, прийшовши, не мати смутку від тих, за кого я мав би радіти, будучи впевнений щодо всіх вас, що моя радість є радістю всіх вас.

4Бо від великої скорботи й болю серця я написав вам з багатьма слізьми не для того, щоб ви засмутилися, а щоб пізнали любов, яку я без міри маю до вас.

5Якщо ж хтось і засмутив, то засмутив не мене, а почасти (щоб не обтяжувати) і всіх вас.

6Для такого досить цього покарання від багатьох.

7Так що краще вам навпаки простити й утішити його, щоб такого не поглинув надмірний смуток.

8Тому благаю вас виявити до нього любов.

9Бо для того я й написав, щоб випробувати вас і дізнатися, чи в усьому ви слухняні.

10А кому ви щось прощаєте, тому і я; бо якщо і я щось простив, кому простив, то простив ради вас в особі Христа,

11щоб не скористався нами сатана, бо нам відомі його умисли.

12Коли ж я прийшов у Троаду проповідувати Євангеліє Христове, то, хоча для мене й були відчинені двері в Господі,

13я не мав спокою своєму духу, бо не знайшов там свого брата Тита, а, попрощавшись із ними, пішов у Македонію.

14Та подяка Богу, Який завжди дає нам торжествувати у Христі і запах пізнання про Себе поширює через нас в усякому місці.

15Бо ми для Бога Христові пахощі серед тих, що спасаються, і серед тих, що гинуть:

16для одних — запах смертоносний на смерть, а для інших — запах життєдайний на життя. І хто здатний на це?

17Бо ми не такі, як багато хто, які псують слово Боже, а говоримо у Христі перед Богом як від щирості, як від Бога.