Іоана 10 - Переклад. Ю. Попченка.(НУП)

1Істинно, істинно вам кажу: хто входить в овечу кошару не через двері, а перелазить деінде, той злодій і розбійник;

2а хто входить через двері, той пастух вівцям.

3Йому придверник відчиняє, і вівці слухають його голос, і він кличе своїх овець по імені і виводить їх.

4І коли виведе своїх овець, то йде перед ними, а вівці йдуть за ним, бо знають його голос.

5За чужим же не підуть, а будуть тікати від нього, бо не знають голосу чужих.

6Таку притчу розказав їм Ісус, та вони не зрозуміли, про що це Він казав їм.

7Тоді Ісус знову сказав їм: Істинно, істинно вам кажу: Я — двері вівцям.

8Усі, що приходили переді Мною, є злодії й розбійники, та вівці не послухали їх.

9Я — двері: хто ввійде через Мене, той спасеться; і ввійде, і вийде, і знайде пасовисько.

10Злодій приходить тільки для того, щоб украсти, убити й погубити. Я прийшов для того, щоб мали життя, і мали з надлишком.

11Я — добрий Пастир; добрий Пастир кладе своє життя за овець.

12А наймит, який не є пастухом і якому вівці не свої, бачить, що йде вовк, залишає овець і тікає, і вовк хапає овець і розганяє їх.

13А наймит тікає, бо він наймит і не дбає про овець.

14Я — добрий Пастир, і Я знаю Своїх, і Мої знають Мене.

15Як Отець знає Мене, так і Я знаю Отця; і Я кладу Своє життя за овець.

16Є в Мене й інші вівці, які не з цієї кошари, і їх Мені треба привести; і вони почують Мій голос, і буде одна отара і один Пастир.

17Тому любить Мене Отець, що Я кладу Своє життя, щоб узяти його назад.

18Ніхто не забирає його в Мене, а Я Сам від Себе кладу його. Маю владу покласти його і маю владу взяти його назад. Таку заповідь Я отримав від Свого Отця.

19Від цих слів знову виникло між іудеями розділення.

20І багато хто з них казав: У Ньому біс, і Він божевільний. Що ви слухаєте Його?

21Інші ж казали: Це слова не біснуватого. Хіба може біс відкривати очі сліпим?

22Настало ж у Єрусалимі свято Посвячення, і була зима.

23І ходив Ісус у Храмі в портику Соломона.

24Тоді обступили Його іудеї і сказали Йому: Доки Ти будеш тримати нас у непевності? Якщо Ти Христос, скажи нам прямо.

25Ісус відповів їм: Я казав вам, і ви не вірите. Діла, які Я чиню в ім’я Свого Отця, вони свідчать про Мене.

26Та ви не вірите, бо ви не з Моїх овець, як Я казав вам.

27Мої вівці слухають Мій голос, і Я знаю їх, і вони йдуть за Мною.

28І Я даю їм вічне життя, і вони не загинуть повік, і ніхто не вихопить їх з Моєї руки.

29Мій Отець, Який дав Мені їх, більший за всіх, і ніхто не може вихопити їх з руки Мого Отця.

30Я і Отець — одне.

31Тоді іудеї знову взяли каміння, щоб побити Його.

32Ісус відповів їм: Багато добрих діл Я показав вам від Свого Отця. За яке з цих діл ви хочете побити Мене камінням?

33Іудеї сказали Йому у відповідь: Не за добре діло ми хочемо побити Тебе камінням, а за богохульство: що Ти, будучи людиною, робиш Себе Богом.

34Ісус відповів їм: Чи не написано у вашому Законі: Я сказав: ви боги?

35Якщо Він назвав богами тих, до кого було слово Боже (і не може порушитися Писання),

36то як Тому, Кого Отець освятив і послав у світ, ви кажете: Ти богохульствуєш, — бо Я сказав: Я Син Божий?

37Якщо Я не роблю діл Свого Отця, не вірте Мені;

38а якщо роблю, то, коли не вірите Мені, повірте Моїм ділам, щоб пізнати й повірити, що Отець у Мені і Я в Ньому.

39Тоді вони знову хотіли схопити Його, та Він ухилився від їхніх рук

40і знову пішов на той бік Іордану, на те місце, де раніше хрестив Іоан, і там залишився.

41І багато хто приходив до Нього й казав, що Іоан не вчинив ніякого чуда, але все, що Іоан казав про Нього, — правда.

42І багато хто увірував там у Нього.