1Що ж, скажемо, здобув Авраам, наш праотець за тілом?
2Якщо Авраам був виправданий через діла, він має похвалу, але не перед Богом.
3Бо що каже Писання? «Авраам повірив Богові, і це було зараховано йому як праведність».
4Тепер тому, хто працює, плата зараховується не як благодать, а як належне.
5Однак тому, хто не працює, але вірить у Того, Хто виправдовує нечестивого, його віра зараховується як праведність.
6Так само говорить і Давид, коли називає блаженною людину, яку Бог вважає виправданою без діл:
7«Блаженний той,
чиї беззаконня прощені,
чиї гріхи покриті!
8Блаженна та людина,
якій Господь не залічить її гріха».
9Це благословення лише для обрізаних чи також і для необрізаних? Ми говоримо: «Авраам повірив Богові, і це було зараховано йому як праведність».
10Коли було зараховано? Після обрізання чи до обрізання? Це було до обрізання, а не після обрізання!
11Він прийняв обрізання як знак, як печатку праведності через віру, яку мав ще необрізаним. Так він міг стати батьком усіх, хто вірить, але не був обрізаний, щоб і їм також була зарахована праведність.
12Він також є і батьком обрізаних, що не лише обрізані, але й наслідують віру, яку мав наш батько Авраам до його обрізання.
13Адже не через Закон Авраам та його нащадки отримали обітницю, що він буде спадкоємцем світу, а через праведність віри.
14Бо якщо нащадками є ті, хто дотримується
Закону, то віра стає даремною й обітниця скасована.15Закон викликає гнів, адже там, де немає Закону, немає і його порушення.
16Тому обітниця є від віри, щоб вона була з благодаті й була гарантована всім нащадкам – не лише тим, хто дотримується Закону, а й тим, хто вірить, як Авраам, який є батьком усіх нас.
17Як написано: «Я зробив тебе батьком багатьох народів». Він є нашим батьком
перед Богом, в Якого він повірив, Який повертає життя мертвим і кличе те, чого немає, як те, що вже існує.
18Всупереч надії, він повірив з надією, що стане батьком багатьох народів, як йому було сказано: «Такими чисельними
будуть твої нащадки».19Його віра не ослабла, хоча він і розумів, що його тіло змертвіле (йому було близько ста років) і що утроба Сари змертвіла.
20Він не похитнувся через
невірство у Божу обітницю, але зміцнився вірою й віддав славу Богові,21будучи цілком упевненим, що Той, Хто пообіцяв, спроможний це
виконати.22Ось чому «це було зараховано йому як праведність».
23Слова
«йому було зараховано» були написані не тільки щодо нього,24але й для нас, бо віра
має бути зарахована й нам, що віримо в Того, Хто воскресив Ісуса, Господа нашого, з мертвих.25Він був виданий на смерть
за наші гріхи й воскрес для нашого виправдання.Who We AreWhat We EelieveWhat We Do
2025 by iamachristian.org,Inc All rights reserved.