1Потім Ісус
промовив до своїх учнів:―Неможливо, щоб спокуси не приходили, але горе тому, через кого приходить спокуса
.2Для нього було б краще, якби йому повісили млинове жорно на шию й кинули в море, ніж щоб він спокусив одного з цих малих.
3Зважайте на себе! Якщо твій брат согрішить проти тебе, докори йому; а коли він покається, прости його.
4І якщо він согрішить сім разів на день і сім разів прийде й скаже: «Я каюсь», – прости його.
5Апостоли сказали Господеві:
―Додай нам віри!
6Господь відповів:
―Якби ви мали віру, як гірчичне зерно, то сказали б цій шовковиці: «Вирвись із корінням і пересадись у море!», – і вона послухала б вас.
7 Хто з вас, маючи раба, який оре або пасе овець, скаже йому, коли він повернеться з поля: «Іди мерщій та сідай до столу?»
8А чи не скаже йому радше: «Приготуй мені вечерю та, підперезавшись, прислуговуй мені, поки я буду їсти та пити, а потім їж і пий сам?»
9Чи дякує хазяїн рабу за те, що той виконав наказ?
10Так само й ви, коли зробите все, що вам було доручено, кажіть: «Ми раби недостойні, котрі зробили тільки те, що повинні були зробити».
Зцілення десятьох прокажених
11Ідучи до Єрусалима, Ісус
проходив між Самарією та Галілеєю.12І коли Він входив в одне село, зустріли Його десятеро прокажених. Вони зупинилися неподалік
13та голосно прокричали:
―Ісусе, Наставнику, змилуйся над нами!
14Побачивши їх, Він сказав:
―Ідіть та покажіться священникам!
І, коли вони йшли, очистилися.
15Один із них, побачивши, що зцілився, повернувся, голосно прославляючи Бога.
16І припав лицем до ніг Ісуса
, дякуючи Йому. Він був самарянином.
17Ісус промовив:
―Хіба не десять очистилося? Де ж дев’ять?
18Невже жоден із них, окрім цього чужинця, не повернувся віддати славу Богові?
19Потім сказав йому:
―Встань та йди, твоя віра спасла тебе!
Прихід Царства Божого
20Фарисеї запитали Його, коли прийде Царство Боже. Ісус
відповів:―Царство Боже прийде непомітно.
21Ніхто не зможе сказати: «Ось воно тут!» або: «Воно там!», бо Царство Боже серед вас.
22Потім Він промовив до учнів:
―Прийдуть дні, коли забажаєте побачити бодай один день Сина Людського, але не побачите.
23Скажуть вам: «Ось Він там!» або: «Ось Він тут!» – не ходіть і не біжіть за ними!
24Бо як блискавка, блиснувши, освітлює небо від одного краю до іншого, так буде й Син Людський у день Свій.
25Але перше Йому треба багато страждати та бути відкинутим цим поколінням.
26Як було за днів Ноя, так буде й за днів Сина Людського:
27люди
їли, пили, одружувались, виходили заміж аж до дня, коли Ной увійшов у ковчег, і прийшов потоп та знищив усіх.28 Так само, як було й за днів Лота: люди
їли, пили, продавали, купували, садили, будували;29але того дня, коли Лот вийшов із Содома, з неба випав дощ вогню й сірки та знищив їх.
30 Так буде й того дня, коли Син Людський з’явиться.
31Того дня, хто буде на даху, а речі його в домі, нехай не сходить за ними; і хто буде в полі, також нехай не вертається назад.
32Пам’ятайте про дружину Лота.
33Хто намагатиметься спасти своє життя, той загубить його; а хто втратить життя, той його збереже.
34Кажу вам, що тієї ночі будуть двоє на одному ліжку: одного буде взято, а другого залишено.
35Дві жінки будуть молоти разом: одну буде взято, а другу залишено.
36Двоє чоловіків будуть у полі: одного візьмуть, а другого залишать.
37Вони запитали:
―Де, Господи?
Ісус відповів:
―Де буде тіло, там зберуться й орли.
Who We AreWhat We EelieveWhat We Do
2025 by iamachristian.org,Inc All rights reserved.
