Івана 5 - Новий Переклад Укра?нською(НПУ)

5Ісус зцілює хворого біля купальні

1Після цього було юдейське свято, і Ісус пішов до Єрусалима.

2В Єрусалимі, біля Овечих воріт, є купальня, яка єврейською називається Віфезда й має п’ять критих колонад.

3Там лежало багато хворих, сліпих, кривих та паралізованих. Вони чекали, коли вода збуриться.

4Іноді ангел Господній сходив та збурював воду, і хто перший заходив у воду, зцілювався, хоч би якою була його хвороба.

5Був же там чоловік, який хворів уже тридцять вісім років.

6Ісус, побачивши, що він лежить, і знаючи, що той вже багато часу був хворий, сказав:

―Ти хочеш одужати?

7Хворий відповів:

―Господи, я не маю людини, котра б допомогла мені увійти до купальні, коли вода збуриться. Як тільки я дістаюся до води, хтось інший заходить раніше за мене.

8Ісус сказав йому:

―Підведися, візьми свою постіль та ходи!

9І відразу чоловік став здоровим, узяв свою постіль та пішов.

Тоді була Субота.

10Тому юдеї сказали зціленому:

―Сьогодні Субота, і тобі не дозволено нести свою постіль.

11Але він відповів їм:

―Той, Хто зцілив мене, сказав мені: «Візьми свою постіль та ходи».

12Вони запитали:

―Хто Той Чоловік, Який сказав тобі взяти постіль

та йти?

13Але зцілений не знав, Хто Це був, адже Ісус зник у натовпі, що був у тому місці.

14Згодом Ісус знайшов його в Храмі й сказав йому:

―Ось ти вже здоровий. Не гріши більше, щоб не сталося з тобою чогось гіршого.

15Той чоловік пішов та сповістив юдеїв, що це Ісус зцілив його.

Влада Ісуса

16Через те, що Ісус зробив це в Суботу, юдеї переслідували Ісуса.

17Ісус же сказав їм: «Мій Отець до цього часу працює, і Я теж працюю».

18Тоді юдеї ще більше шукали нагоди вбити Ісуса, бо Він не тільки порушував Суботу, але й називав Бога Своїм Отцем, роблячи Себе рівним Богові.

19Ісус відповів їм:

―Істинно кажу вам: Син нічого не може робити Сам від Себе, доки не побачить Отця, Який робить. Те, що робить Отець,

робить і Син так само.

20Адже Отець любить Сина й показує Йому все, що робить Сам, і Він покаже Йому справи ще більші за ці, щоб ви дивувалися.

21Так само, як Отець воскрешає мертвих і дає їм життя, так і Син дає життя тим, кому хоче.

22Навіть більше, Отець нікого не судить, Він увесь суд передав Синові,

23щоб усі шанували Сина, як шанують Отця. Хто не шанує Сина, не шанує й Отця, Який послав Його.

24 Істинно кажу вам: хто чує Моє Слово і вірить Тому, Хто надіслав Мене, той має життя вічне й на суд не приходить, а перейшов від смерті до життя.

25Істинно кажу вам: приходить час, і вже прийшов, коли мертві почують голос Сина Божого, і ті, хто почує, оживуть.

26Адже як Отець має життя в Собі, так дав і Синові мати життя в Собі

27Він дав Йому владу судити, тому що Він – Син Людський.

28 Не дивуйтеся тому, що приходить час, коли всі, хто в могилах, почують Його голос

29і вийдуть із них

. Ті, хто робив добро, воскреснуть для життя, а ті, хто робив зло, воскреснуть на суд.

30Я нічого не можу робити від Себе. Я суджу, як чую, і Мій суд справедливий, тому що Я прагну сповнити не Свою волю, а волю Того, Хто послав Мене.

Свідчення про Ісуса

31 Якби Я свідчив Сам про Себе, то Моє свідчення не було б правдиве,

32але про Мене свідчить Інший, і Я знаю, що свідчення, яким Він свідчить про Мене, правдиве.

33 Ви посилали до Івана, і він свідчив про істину.

34Я ж не потребую свідчення від людини, але кажу вам про це, щоб ви були спасенні.

35Іван

був світильником, горів та світив, і ви хотіли деякий час радіти при його світлі.

36 Але є в Мене свідчення більше за свідчення

Івана. Бо діла, які Отець доручив Мені звершити і які Я роблю, свідчать про Мене, що Отець послав Мене.

37І Отець, Який послав Мене, свідчить про Мене. Ви ніколи не чули Його голосу й не бачили Його обличчя.

38Ви не маєте Його Слова, яке б у вас перебувало, бо не вірите в Того, Кого Він послав.

39Ви старанно досліджуєте Писання, сподіваючись через них мати життя вічне, а вони свідчать про Мене.

40Однак ви не бажаєте прийти до Мене, щоб мати життя.

41 Я не приймаю слави від людей,

42але Я знаю вас, що ви не маєте в собі любові до Бога.

43Я прийшов в ім’я Мого Отця, і ви не приймаєте Мене. Якщо ж прийде інший у своє ім’я, того приймете.

44Як ви можете повірити, коли ви приймаєте славу один від одного, але не шукаєте слави від єдиного Бога?

45 Не думайте, що Я буду звинувачувати вас перед Отцем. Ваш обвинувач – Мойсей, на якого ви покладаєтесь.

46Якби ви вірили Мойсею, то вірили б і Мені, адже він писав про Мене.

47Але якщо ви не вірите тому, що він написав, як же ви повірите Моїм словам?