Приповiстi 27 - Б?бл?я в пер. ?вана Ог??нка 1962(UBIO)

1Не вихвалюйся завтрішнім днем, бо не знаєш, що день той породить.

2Нехай інший тебе вихваляє, а не уста твої, чужий, а не губи твої.

3Каміння тягар, і пісок важка річ, та гнів нерозумного тяжчий від них від обох.

4Лютість жорстокість, а гнів то затоплення, та хто перед заздрістю встоїть?

5Ліпше відкрите картання, ніж таємна любов.

6Побої коханого вірність показують, а в ненависника поцілунки численні.

7Сита душа топче й мед щільниковий, а голодній душі все гірке то солодке.

8Як птах, що гніздо своє кинув, так і людина, що з місця свого мандрує.

9Олива й кадило потішують серце, і солодкий нам друг за душевну пораду.

10Друга свого й друга батька свого не кидай, а в дім брата свого не приходь в день нещастя свого, ліпший сусіда близький за далекого брата!

11Будь мудрий, мій сину, й потіш моє серце, і я матиму що відповісти, як мені докорятиме хто.

12Мудрий бачить лихе і ховається, а безумні йдуть і караються.

13Візьми його одіж, бо він поручивсь за чужого, і за чужинку заставу візьми.

14Хто сильним голосом благословляє із раннього ранку свого товариша, за прокляття залічується це йому.

15Ринва, постійно текуча слотливого дня та жінка сварлива однакове:

16хто хоче сховати її той вітра ховає, чи оливу пахучу правиці своєї, що видасть себе.

17Як гострить залізо залізо, так гострить людина лице свого друга.

18Сторож фіґовниці плоди її споживає, а хто пана свого стереже, той шанований.

19Як лице до лиця у воді, так серце людини до серця людини.

20Шеол й Аваддон не наситяться, не наситяться й очі людини.

21Що для срібла топильна посудина, і горно для золота, те для людини уста, які хвалять її.

22Хоч нерозумного будеш товкти товкачем поміж зернами в ступі, не відійде від нього глупота його!

23Добре знай вигляд своєї отари, поклади своє серце на череди,

24бо багатство твоє не навіки, і чи корона твоя з роду в рід?

25Появилася зелень, і трава показалась, і збирається сіно із гір,

26будуть вівці тобі на вбрання, і козли ціна поля,

27і молока твоїх кіз буде досить на їжу тобі, на їду твого дому, і на життя для служниць твоїх.